Новини

В м. Луцьку відбувся проєкт «Таємниці двох веж: промоція історичної спадщини Луцька та Любліна через інноваційні технології», який об’єднав дослідників середньовічної та ранньомодерної історії обох міст.

Зустріч на тему «Життя у середньовічному та ранньомодерному Луцьку та Любліні» пройшла у змішаному форматі (дослідники з України приєдналися офлайн, із Польщі – онлайн) у конференційній залі Центру надання адміністративних послуг у Луцьку. У ній взяли участь не тільки представники бенефіціарів проєкту та доповідачі з обох країн, а й історики, які цікавляться представленою тематикою.

«Мета круглого столу – об’єднати знання науковців та краєзнавців на транскордонному рівні для підготовки спільного дослідження, яке розповідатиме про повсякденне життя середньовічних і ранньомодерних Луцька та Любліна», – зазначила очільниця управління міжнародного співробітництва та проєктної діяльності Луцької міської ради Анна Вінцюк.

Джерело: Волинський монітор

17 травня 2023 року о 14 годині у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться публічна лекція, присвячена одній з маловідомих постатей міжвоєнного Рівного Якубу Гоффману. Захід приурочено 100-річчю від початку діяльності польського освітянина, вченого та громадського діяча у Рівному.

Ця непересічна людина була надзвичайно обдарованою та різнобічною. У Рівному він займався освітніми питаннями, політикою, краєзнавством, археологією, колекціонуванням, дослідженнями в галузі історії, етнології, історичної бібліографії Великої Волині. А ще він був головним редактором надзвичайно цікавого наукового видання, яке носило назву «Rocznik Wolynski» («Волинський щорічник»). Сучасники називали його «небуденним педагогом та політиком», волинським Ломоносовим, місцевим Лелевелем, а новітні дослідники називають його «світлою постаттю на ниві освіти, науки, культури».

З життям та науковими здобутками Якуба Гоффмана нас познайомить кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України Рівненського державного гуманітарного університету Валентина Доброчинська. Рівненська науковиця розповість і про родину Якуба Гоффмана, зокрема про його дружину Ядвігу, яка теж була значимою постаттю в царині освіти Рівного.

Запрошуємо усіх, кому небайдужа історія Рівного!

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

10 травня о 14 годині у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться сенсаційна зустріч з відомим українським вченим-істориком, доктором історичних наук Богданом Прищепою за темою «Археологічне дослідження давнього Острога та Дубна. Розповідає доктор історичних наук Богдан Прищепа».

Розмовлятимемо про археологічні дослідження, знахідки, наукові плани рівненського науковця.

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

5 травня 2023 р. о 14:00 Рівненський Обласний Краєзнавчий Музей проведе онлайн-захід на тему «Видання друкарні Почаївського монастиря в колекції Рівненського обласного краєзнавчого музею» 

Чільне місце посеред фондової збірки Рівненського краєзнавчого музею належить історико-церковній колекції, у якій, зокрема, представлено різноманітну друковану продукцію, що видавалась в Острозі, Дермані, Львові, Києві, Варшаві та інших містах і містечках Європи від кінця ХVІ ст. Найбільшу кількість друкованих матеріалів церковного походження становлять друки Почаївського Свято-Успенського монастиря. Друкарня цієї чернечої обителі розпочала свою роботу на початку тридцятих років ХVІІІ ст. У той час монастир перебував у юрисдикції Унійної Церкви (з 1712 року).
У монастирі побачила світ велика кількість друків, переважну більшість яких становить літургійна література, збірки проповідей, релігійних пісень та молитов. Необхідно відзначити, що 1831 року Почаївська обитель змінила юрисдикційну належність, підпорядковуючись московській патріархії.
Найбільш продуктивно почаївська друкарня працювала у василіанську добу свого існування. Почаївські друки унійного періоду відзначаються високим рівнем поліграфічного виконання. Вони прикрашені гравюрами відомих митців того часу – Йосипа та Адама Гочемських, Федора Стрільбицького, Івана Филиповича, Федора Охрімовського та інших відомих граверів. Помітним є досягнення почаївських майстрів у декоративному оздобленні. Їх заставки, кінцівки та художні ініціали належать до найкращих надбань українського книжкового мистецтва ХVІІІ ст.
Посеред почаївських друків православної доби в музеї зберігається літургійна видання та колекція часопису «Волинські Єпархіальні Відомості», що виходив в монастирській друкарні, а також Кременці та Житомирі.
Дрібні православні друки церковно-історичної кінця ХІХ – початку ХХ ст., представлені окремими номерами «Почаївського листка», листівками політичної організації «союз російського народу», осередок якого знаходився у Почаївській лаврі. Переважна більшість почаївських друків потрапила до музею в результаті музейних експедицій по храмах Рівненщини у сімдесяті-вісімдесяті роки ХХ ст., частина була закуплена або подарована.
Колекція почаївських видань у збірці РОКМ, а також в інших зібраннях, поза усіляким сумнівом, є безцінним скарбом нашої минувшини. Почаївських друків, звичайно, ще будуть поповнюватися новими надходженнями, використовуватись дослідниками та займуть гідне місце в музейних експозиціях.
Під час презентації директор музею Олександр Булига представить дану колекцію в контексті історичного розвитку Почаївської обителі.

Онлайн-трансляція на Facebook

25 квітня 2023 року в конференц-залі Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича відбулася презентація нового наукового видання — книжки «Древлянські гради. Городища і замчища Житомирщини».

Автори цієї роботи — Андрій Вальдасович Петраускас, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України; Олександр Олександрович Тарабукін, старший співробітник Житомирського обласного краєзнавчого музею; Сергій Адамович Хоменко, директор Житомирської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи».

В роботі опубліковані матеріали сучасного стану збереженості та дослідженості середньовічних городищ в межах Житомирського району. Для визначення культурно-хронологічної належності пам’яток використані матеріали попередніх та сучасних досліджень, а також особисті результати археологічних розкопок та розвідок авторів. Особливістю цього видання є також використання результатів проведеної ретельної аерофотозйомки, яка дозволяє досить детально представити сучасний стан оборонних майданчиків, ровів, валів та інших елементів укріплень городищ, а також зафіксувати ушкодження, які виникли на пам'ятках за останній період.

Джерело: ЖОУНБ ім. Олега Ольжича

29 квітня 2023 р. об 11.00 год. відбудеться зустріч дискусійного клубу в рамках нового музейного проєкту «ВІДОМА НЕВІДОМА УКРАЇНА» у актовому залі Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Вхід безкоштовний.

Тема лекції – «ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ – ПОЯВА ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ»

  Лектор – Сергій Волоцюга, історик, краєзнавець, учитель Тернопільської ЗОШ № 8.

На лекції будуть розмовляти про те, чому і коли з’явились назви «Галичина», «Слобожанщина», «Волинь», «Таврія». Історія та вигадки…

Впродовж академічної години запрошені лектори розшифровуватимуть код української нації крізь факти, події, музейні експонати та інтерактив, щоб правдиві та найпоказовіші записи історії України щемливо відгукнулись в серці кожного українця.

Джерело: Тернопільський обласний краєзнавчий музей