Новини

Острозький замок відкрив новий сезон Файного подкасту, який записує громадська організація Волинська фундація за підтримки Українського культурного фонду.

Сама фортеця височіє на 20-метровому пагорбі поруч із річкою Вілія та є однією з найцікавіших історико-архітектурних пам’яток всієї Волині. «Вежа мурована або донжон — унікальна для Західної Європи. На території України таких споруд майже не лишилося», — зацікалює Микола Бендюк, який провів аудіомандрівку замком.

У подкасті йдеться про сучасний стан Острозького замку, його архітектурні особливості, приховані скарби та легенди, секрети збереження пам‘ятки від руйнування.

Слухати розповідь можна на подкаст-платформах:

Apple Podcasts http://surl.li/impwm

GooglePodcast http://surl.li/impvq

Spotify http://surl.li/impxl

Джерело: Волинська Фундація

На сайті Державного архіву Волинської області в рубриці «Електронний архів» оприлюднено 38 архівних справ з фонду Ф. 3 «Луцька міська управа, м. Луцьк, Волинської губернії». Для широкого загалу громадськості, стали доступними справи: № 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148 з опису № 1 (загальна кількість архівних аркушів – 664). Це документи періоду 1895-1917 років: списки домовлавсників м. Луцька, інвентарна книга м. Луцька, списки призовників м. Луцька, посімейні списки: Бардаха Шлеми Фішелевича, Бланка Генциона Абрамовича, Бракера Эліа Кельмановича, Бурди Лейби Іцковича, Бухбіндера Міхеля Фішелевича, Відельгуза Захарія-Лейби, Гандельмана Боруха-Герша Мошковича, Гиняфа-Галайди Мордко-Мануся, Гоіхмана Іося Пейсаховича, Гольдфорда Іосіфа Герша, Гольдмана Рухлі Мордка Янкелевича, Гріна Ісера Аврумовича, Дава Зельмана Мойшевича, Діямента Арона Хаімовича-Беровича, Дубільтовгібеля Бенціона Іосивовича, Зейфіра Трателя Мошковича, Левіна Мойши-Янкеля, Леріра Арона Гершовича, Лібермана Леі Айзиківни, Лібермана Шлеми Ошеровича-Лейбовича, Майзліша Зінделя Янкеля, Мичніка Шимона Айзиковича, Осипова Янкеля Шмулевича, Перельсмітера Мошки Шмаевича, Перельмітера Маєра, Пирка Мордка, Полторака Янкеля Іосифовича, Помса Мордка-Лейзора Нусиновича, Ракова Іовеля, Розена Янкеля, Сиркиса Іцка, Сорокі Іоахіма, Сороки Юкеля Абрамовича, Стружа Сруля-Герша Лейбовича, Судака Іцка-Іделя Гершовича.

Джрело: Державний архів Волинської області

У Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відбулася презентація книги волинської дослідниці Галини Марчук-Футали «Озютичі: нариси з історії».

У результаті багатолітньої праці Галиною Марчук-Футало описана історія села Озютичі, Володимирського району Волинської області  – нині невелике й майже забуте волинське село, яке колись було містечком із магдебурзькими правом. Історія села охоплює період від прадавніх часів і до теперішньої російсько-української війни. Один із розділів представляє читачеві короткий історичний нарис про національні меншини, які населяли Волинь, зокрема про євреїв, поляків, німців, чехів та росіян. Ще одна частина книги присвячена селам поблизу Озютичів: Твердиням, Рудні, Журавцю, Запусту та Мовчанову. До речі, с. Мовчанів теж колись було містечком. Більшість колоній і хуторів, описаних у книзі, вже, на жаль, зникли з мап Волині.

Джерело: Волинський монітор

13 червня о 14:00 у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться лекція «Українська мова Острозької друкарні та її наступників. До 445-річчя від початку роботи видавничого закладу (1578)». Гостем відділу буде Микола Бендюк – відомий історик-краєзнавець та мистецтвознавець.

Говорити будемо про майже 30-річний період існування видавничого закладу, створеного на кошти та з ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького, про знаменитого друкаря Івана Федоровича та пов’язану з його ім’ям найвідомішу книгу «Буквар», що побачила світ у червні 1578 року. Микола Бендюк торкнеться також долі й інших знаменитих видань Острозької друкарні.

Також у гостей заходу буде можливість побачити унікальне рідкісне видання з колекції пана Миколи, яких у світі налічується всього два екземпляри. Запрошуємо всіх, кому цікава історія Рівненщини

Запрошуємо, буде цікаво!

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

Публікація присвячена загиблим у Катині польським військовослужбовцям, які походили з території сучасної Рівненської області чи були пов’язані з Волинню. Серед знищених радянськими катами були: Інокентій Гловацький, Ян Юзеф Фітцке, Ян Жарчинський, Вітольд Шумята, Генрика-Францішека Амроговича, Едмунд Хоєцький, Зигмунд-Август Постолько, Ян-Казимір Шафранський, Едмунд Мутке, Станіслав-Людвік Жураковський, Станіслав Лончковський, Мечислав Длугош, Борух-Янкель Каплан, Юзеф Флісек. Це лише ті, про яких вдалося знайти інформацію. Із 3 квітня по 12 травня 1939 р. історики підрахували, що радянські кати стратили майже 22 тис. польських офіцерів, підофіцерів і прикордонників.

Джерело: Волинський монітор

Волинський слід Катинської трагедії. Частина 1

Волинський слід Катинської трагедії. Частина 2

Нещодавно фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися цікавими експонатами. Олег Гаврилюк передав до музею книги, документи, предмети з колекції свого батька Володимира Йосиповича Гаврилюка. Серед пам’яток привертає увагу перламутрова ікона – мушля ХІХ ст. Фрагмент підвісної ікони круглої опуклої форми з фігурним виступом вгорі, у якому зроблений отвір для шнура. З чотирьох різьблених круглих клейм, які були розташовані на іконі, збереглися два з композиціями «Воскресіння» та «Архангел Гавриїл» зі сцени «Благовіщення». У верхньому клеймі Христос зображений в русі на повалених вратах пекла. Архангел Гавриїл зображений з пальмовою гілкою у лівій руці. Очевидно, Богородиця була зображена навпроти у клеймі, яке втрачене. Тло між клеймами орнаментоване різьбленими паралельними лініям. По контуру ікона обведена подвійною опуклою лінією. Зворотній бік – гладкий, вгорі продряпаний напис «Образ». Права і нижня частина ікони відламана, залишилися незначні фрагменти зображення на двох втрачених клеймах.

Джерело: Музей волинської ікони