Новини

Нещодавно художня збірка Острозького музею поповнилась двома оригінальними експонатами – кам’яні хрести з села Межиріч.

Один з них має лопаті, які трохи розширюються від середини назовні. Край верхньої частини заокруглюється, плавно вигинаючись догори. Це відголосок традиції вписувати хрест у коло. Загальна висота хреста 70–71 см., ширина 49–50 см., товщина 15 см. Якщо врахувати, що нижня частина закопувалась в землю в цілому хрест подібний до рівнокінцевого грецького хреста.

Другий хрест дещо відрізняється від попереднього. Він має прямокутні лопаті, з яких горизонтальна права лопать на кілька сантиметрів довша ніж ліва. Нижня лопать хреста заввишки 46 см. значно довша від верхньої та бічних лопатей, які мають довжину 13–15 см. Навіть коли хрест закопаний в землю, він виглядає не як рівно кінцевий грецький, а як витягнутий латинський хрест. Як пишуть дослідники, такі хрести часто ставились на могилах козацької старшини. Обидва хреста вирізьблено з суцільних брил каменю-вапняку.

Межиріцькі хрести було знайдено в землі на тому місці, де колись стояла дерев’яна церква Архангела Михаїла. Відомостей про неї збереглось дуже мало. Перша писемна згадка – це Заповіт князя Іллі Острозького, написаний ним за кілька днів до смерті 16 серпня 1539 р. У своєму Заповіті князь надає великі грошові пожертви багатьом церквам з проханням молитися за нього. Серед них згадуються Богоявленська та Пречистенська (Успіння Пречистої Діви Марії) в Острозі та церква в Межирічі. Свято-Михайлівська церква існувала до 1866 р. У пам’ять про храм 1896 р. на місці престолу змурували цегляний постамент та хрест з Розп’яттям Ісуса Хреста. При радянській владі пам’ятний знак і кладовище були зруйновані. Земельну площу роздали під городи і забудову хат. У 1996 р. до 600-річчя Межиріча пам’ятний знак було реставровано. Два кам’яних хреста є єдиними меморіальними пам’ятниками, які збереглися з часу функціювання цього храму.

Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога

1 листопада о 14:00 год. відбудеться зустріч з Анастасією Обарчук – авторкою книги «Межиріч Корецький: нариси історії волинського містечка» у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці.

Авторка книги говоритиме про історію села Великі Межирічі, власників князів Стецьких, Колегіум релігійного ордену піарів, костел Святого Антонія, легендарну історію поселення межиріцьких євреїв. Згадаємо Межирічі періоду Речі Посполитої, часів німецької окупації та радянської окупацій.

На зустріч з Анастасією Обарчук, переможницею обласного конкурсу «Краща книга Рівненщини» у номінації «Краще історико-краєзнавче видання» чекаємо усіх охочих, кому небайдужа історія краю.

Адреса:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, Світлиця (4-й поверх)

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Історичні науки / голов. ред. В. В. Трофимович. – Острог : Острозька академія, 2023. – Вип. 34. – 162 с.

Анотація: Науковий журнал присвячений проблемам української і світової історії, історіографії та джерелознавства. Щодо історії Волині, представлені наукові статті авторів, які висвітлюють літерні графіті ХVІІ–ХVІІІ ст. поблизу Дубна, діяльність товариства «Просвіта», маєтки князів Острозьких та Любомирських, життєпис громадського діяча Семена Жукова та міжвоєнний період Волинської землі.

Ознайомитися з науковими журналом та статтями, «Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія Історичні науки», можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Кралюк П. М. 10 розмов про історію українських земель / П. М. Кралюк, О. В. Красовицький. – Харків : Фоліо, 2023. – 237 с. – (Великий науковий проєкт)

Анотація: Автори у формі бесіди-діалогу розмірковують про історичні події, що відбувалися на українських землях протягом різних історичних епох – від античності до новітньої історії. В різні періоди окремі території нашої країни були складовою частиною різних держав, що відобразилося на її етнічному складі, культурі, релігії. Аналізуючи події минулого з сучасних позицій, автори допомагають читачам сприйняти по-новому ключові історичні постаті та їхній вплив на становлення і розвиток української державності, переосмислити відомі історичні факти. 

Що стосується історії Волині, автори обговорюють такі питання, як історія Волинського князівства, надання магдебурзького права містам Волині, підйом Волині в складі Литовської держави, битва під Оршею, розвиток освіти, культури та друкарства на волинських землях. Обмірковують та висвітлюють свої думки стосовно політичних постатей, князів Ярослава Ізяславича, Костянтина Івановича Острозького та Василя-Костянтина Острозького, гетьмана Богдана Хмельницького, які залишили значний слід в історії волинського краю.

З книгою Петра Кралюк та Олександра Красовицького «10 розмов про історію українських земель» можна ознайомитися у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

24 жовтня о13.00 у відділі краєзнавства Рівненської ОУНБ відбудеться друга публічна лекція на тему «З історії рівненського транспорту. До 150-річчя залізничної станції «Рівне».

Спікер заходу – відома рівненська архівістка Людмила Леонова, яка на основі архівних документів розповість про історію транспорту та транспортного сполучення у Рівному на початку ХХ століття та передвоєнні роки. 

Другий гість заходу – Василь Гудзій, відомий краєзнавець, колекціонер зупиниться на історії Рівненської залізниці. 

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

У рамках проєкту «Українські стародруки з фондів РОКМ» був оцифрований «Служебник», виданий у почаївській друкарні у 1791 р. З книгою та всією колекцією оцифрованих документів можна ознайомитися на сайті Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Посилання для перегляду: 

http://museum.rv.gov.ua/rukopisi-ta-starodruki-z-fondiv-rokm/pochayiv/

Джерела: Рівненський Обласний Краєзнавчий Музей

Район.in.ua