Новини

У Луцьку на території колишнього римсько-католицького Кафедрального Собору Святої Трійці археологи розпочали третій етап наукових досліджень. Зі слів керівника Волинської експедиції Віктора Баюка, розкопки ведуться в підземних приміщеннях для поховань, яке розташоване під вівтарем храму. Такі археологічні дослідження, каже археолог, тут відбуваються вперше.

Фундамент і підземелля виявили ще 2021-го, згодом вивчення знахідки відклали, а влітку 2023-го археологічне дослідження знову відновили за зверненням Луцької дієцезії Римсько-Католицької церкви. Єпископ Віталій Скомаровський розповів, що храм Пресвятої Трійці був зруйнований пожежами. Тому про існування цих крипт не було жодної інформації.

Зі слів керівника експедиції Віктора Баюка, під час розчищення підземних кімнат вдалося віднайти чимало археологічних знахідок періоду 16–18 століття. Усі знайдені предмети опрацюють і передадуть у фонд Луцького історико-культурного заповідника.

Джерело: Район. Історія

Рівненські митники передали до Рівненського обласного краєзнавчого музею майже 200 об'єктів духовних та культурних цінностей – про це повідомляє Рівненська митниця.

Зокрема, вони подарували «Корсунську ікону Божої Матері» кінця ХІХ – початок ХХ століття, ікону «Спаса Вседержителя (Пантократор)» кінця ХІХ – початок ХХ століття, скриньку із зображенням надгробка князя литовського та короля польського Стефана Баторія, які виготовлялись у Європі в кінці ХІХ – початок ХХ століття. Також серед подарованих є церковні книги 1875 та 1897 років, військова форма (кітель швейцарський, шеврон шеф-кухаря швейцарської армії, кітель німецького льотчика повітряних сил різних періодів ХХ ст.), фотокопії із зображенням солдатів фашистської армії Другої світової війни, паперові грошові знаки, монети, що вийшли з обігу (бони) (ХХ ст.), колекція поштових марок – 147 шт. (ХХ ст.), ілюстровані журнали 1908, 1911 років.

Джерело: Район. Історія

В органному залі Рівненської обласної філармонії відбулася презентація арт-проєкту «Рівне: ренесанс образів». Автори проєкту: Олександр Харват і Світлана Калько поєднали відтворення історичних персонажів у фотопортретах наших сучасників. «Ренесанс образів» – це проєкт про історію Рівненщини, про людей, які залишили колись і залишають зараз свій слід в розвитку культури краю. У фотогалереї можна побачити 24 фотопортрети відомих рівнян, які перетворились на образи князів та княгинь з XV по XIX століття.

На презентації було багато видатних рівнян: поетів, літераторів, мистецтвознавців, – які високо оцінювали творчий задум авторів і майстерне виконання.

Джерела: Район. Історія

Управління культури і туризму Рівненської ОДА

Музейна колекція кишенькових годинників нараховує 122 одиниці західноєвропейського та російського годинникового виробництва ХІХ–XX століть. Значна частина годинників має художню або меморіальну цінність, одиниці з них виконані у сріблі та золоті з гравіруванням та інкрустацією. Колекція каталогізована за географічним принципом науковцями відділу фондів Волинського краєзнавчого музею Наталією Карабін та Олександром Матейчуком.

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Остапчук С. М. Рисвянка і рисвянці. – Вид. 2-ге, доповн. / С. М. Остапчук. – Рівне : Волин. обереги, 2021. – 360 с.

Анотація: Книга Сергія Остапчука «Рисвянка і рисвянці» є оригінальною комплексною працею, багато в чому новаторською у сучасному українському краєзнавстві, яка допоможе глибше пізнати складну і повчальну історію нашого краю протягом останніх чотирьох століть. Автор акцентує увагу на вивченні багатьох важливих проблем – історичних, політичних, господарських, релігійних, демографічних та мовних. Виокремлено чотири основні періоди в історії села Рисвянки , які охоплюють: 1603–1920, 1921–1941, 1941–1950, 1950–2021 роки. Висвітлено різнопланово від минулих часів до сьогодення історію примусового переселенння радянською владою невеликого волинського села Рисвянки та її мешканців. Подано значний обсяг архівного матеріалу. Наведено картографічний та фотоілюстративний матеріали, на яких показано село і рисвянців у різні періоди історії. 

З книгою Сергія Остапчука «Рисвянка і рисвянці» можна ознайомитися у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Нещодавно фонди Острозького краєзнавчого музею поповнилися цінним дарунком. Кандидат мистецтвознавства Бондарчук Ярослава Віталіївна, від імені музейної династії Бондарчуків, подарувала портрет графині Гелени Потоцької, виконаний відомою острозькою художницею Л. І. Спаською.

Про історичну постать Гелену Потоцьку та про те, як склалася доля красуні з портрету іменитої острозької художниці можна прочитати у матеріалі Я. В. Бондарчук на сайті Державного історико-культурного заповідника міста Острога.

Джерела: Острозький замок – Державний історико-культурний заповідник м. Острог

Державний історико-культурний заповідник міста Острога