Новини

Яцута Г. Висоцька земля / Г. Яцута. – Луцьк : Золота стріла, 2023. – 556 с., іл.

Анотація: Книга «Висоцька земля» – справжня історико-краєзнавча енциклопедія про містечко Висоцьк, що знаходиться на півночі Рівненщини над річкою Горинь. В хронологічному порядку досліджено багатовікову історію Висоцька та Дубровиччини, життя людей, їх політичні уподобання та прагнення аж до 2022 року. Автором охарактеризовано Висоцьк з різних боків у складі не одного державного утворення, до якого належало тисячолітнє містечко. Розкрито поліські народні звичаї краю. Вперше опубліковано українською мовою історію височан-євреїв, що мешкали у цьому регіоні і були знищені фашизмом у Другу світову війну. Значна частина книги відведена додаткам, а саме: документи з архівів власників князів Дубровицьких, Гольшанських, Соломарецьких, згадки про Висоцьк у «Літописі Руському». Доповнює видання, велика кількість кольорових фотографій.

З книгою Григорія Яцути «Висоцька земля» можна ознайомитися у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

20 вересня о 14.00 у відділі краєзнавства відбудеться публічна лекція «Рівненський німець Ніколаус Арндт: до 95-річчя від дня народження історика та краєзнавця». Спікер – краєзнавиця Валентина Данілічева.

Ніколаус народився 19 грудня 1928 року в місті Рівному, що належало тоді Речі Посполитій, у родині підприємця, який 1920 року втік від радянської влади на Західну Волинь. Батько наказав охрестити його в православній церкві з ім’ям Микола. З народження по 1932 рік Ніколаус мешкав разом з батьками в Рівному і в селі Колки Луцького повіту. З 1932 по 1940 рік – у селі Користь біля Корця та в місті Рівне, де відвідував польську гімназію. У січні 1940 року Ніколаус Арндт та його родина були репатрійовані на територію сучасної Польщі у один із так званих «Вартегау». Це були поселення репатрійованих німців у населених пунктах на річці Варте, відомої згодом як область «Вартеланд»...

А що було далі та про подробиці життя відомого рівненського німця Ніколауса Арндта розповість краєзнавиця Валентина Данілічева.

Запрошуємо усіх охочих у відділ краєзнавства!

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

В культурно-археологічному центрі «Пересопниця» Рівненської обласної ради відбулася презентація відреставрованої хоругви. 

На заході отець Валентин Гордіюк, настоятель храму в Караєвичах, звідки походить ця хоругва, пояснив, що як у минулому, так і в сучасний час хоругви були важливою частиною як військового об’єкта, так і храму. Вони мали велике релігійне значення і допомагали людям розуміти віру через образотворче мистецтво. Хоругва є особливою за своїми розмірами, оскільки вона досить велика і не притаманна для Свято-Успенського Богородичного храму в Караєвичах.

Реставраторка з Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Марта Москаль розповіла, що хоругва створена в період Бароко, підтвердженням чого є її колористика, зображення світла та емблематика, такими як чаша та хрест.

Особливістю події стала презентація 3D-моделі хоругви, яку створив художник Дмитро Крахмалюк. Він детально розповів про процес зйомки та показав відео цифрової реставрації.

Джерело: Район.in.ua

Луцька повітова «Просвіта» – громадська організація, яка була заснована 17 вересня 1918 р. учителями: І. Власовським, С. Богуславським, П. Голубовичем, В. Федоренком, Р. Шклярем. У 1920 р. польська влада затвердила новий статут Луцької повітової «Просвіти», чим формально легалізувала її. На загальних зборах тогож року було обрано раду на чолі з А. Пащуком. Структура організації включала такі секції: музично-драматичну (голова І. Пилипчак), культурно-освітню (голова І. Власовський), бібліотечну (голова О. Левчанівська), організаційну (голова П. Голубович). На початку 1920-х рр. Луцька повітова «Просвіта» об’єднувала понад 100 осередків і філій. Товариство систематично організовувало лекції, читання рефератів з питань сільського господарства, гігієни, на теми морального виховання, з історії української культури; курси для неписьменних селян, поширювало українську книгу і пресу; заснувало хор аматорного театр, школу національних танців, майстерню керамічних виробів. 1921 р. за участі Луцької повітової «Просвіти» виникло товариство «Сільський господар», відкрито громадянську бібліотеку, українську книгарню «Нива» (до 1928 р. видавала книги та підручники для початкових шкіл, місцевої гімназії, бібліотек філій). Активну участь у роботі організації брали: І. Власовський, М. Левицький, О. Левчанівська, О. Левчанівський, В. Островський, Є. Петриківський, Г. Степура та ін. Товариство популяризувало творчість Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, підтримувало ідею українізації Церкви. Станом на 1930 р. у Луцькому повіті функціонувало 117 осередків товариства «Просвіта» (3380 чл.). Отож, на початку 1930-х рр. польська влада забороняє використовувати україномовні афіші й оголошення, чинить перешкоди щодо постановки вистав і використання приміщень для культурно-освітніх цілей, закриває бюро правових порад та подань. Членів Луцької повітової «Просвіти» починають заарештовувати й висилати у табори для інтернованих, організацію звинувачують у поширенні комуністичних ідей й антиурядовій діяльності. 16 грудня 1932 р. волинький воєвода видає постанову про ліквідацію Луцької повітової «Просвіти». У липні 1934 р. було остаточно припинено діяльність товариства. Але між тим члени товариства беруть активну участь в українському державотворенні. Діяльність товариства «Просвіта» у Луцьку було відновлено 25 серпня 1941 р. при Українському допомоговому комітеті. Серед вагомих акцій тогочасного товариства можна назвати організоване перезахоронення жертв більшовицького терору, відзначення 100-ліття від дня народження М. Лисенка, святкування колядок і щедрівок тощо. Після установчої конференції Товариства української мови в 1989 р., було прийнято рішення реорганізувати Луцьку повітову «Просвіту» у Волинську крайову організацію Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Траса Шевченка.

Література

Власовський І. «Луцька Просвіта» (10 літ просвітянської праці 1918–1928) : урив. з кн. / І. Власовський // Роде наш красний... Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк : Вежа, 1996. – Т. 3. – С. 605–620.

Гаврилюк О. Діяльність «Просвіт» на Волині (1918–1932 рр.) / О. Гаврилюк // Волинь і волинське зарубіжжя : тези доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф., Луцьк, 16–18 черв. 1994 р. – Луцьк, 1994. – С. 153–156.

Мартинюк Я. Товариство «Луцька повітова Просвіта» та українська книга / Я. Мартинюк // Минуле і сучасне Волині : Олександр Цинкаловський і Волинь : матеріали 9-ї наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20–23 січ. 1998 р. / Держ. архів Волинської області. – Луцьк : Надстир’я, 1998. – С. 221–222.

Понєдєльник Л. Культурно-освітня робота Луцького повітового товариства «Просвіта» в 20–30-х роках ХХ ст. / Л. Понєдєльник // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцька міська громада: історія, традиції, люди : матеріали XXVI Волинської обл. наук.-іст. краєзн. конф., присвяченої 16-й річниці Незалежності України, 510-ій річниці надання м. Луцьку Магдебурзького права і 390-ій річниці створення Луцького православного братства, м. Луцьк, 9–10 листоп. 2007 р. : наук. зб. / упор. Г. Бондаренко, А. Бондарчук, А. Силюк. – Луцьк : Волинське обл. т-во краєзнавців, 2007. – Вип. 26. – С. 101–102.

«Просвіта» на Волині : минуле і сучасне : зб. наук. статей, док-ів, матеріалів / ред. В. К. Барана. – Луцьк : Вежа, 2001. – 196 с.

Тичина І. Товариство «Просвіта» на Волині 1918–1939 рр.: виникнення та діяльність / І. Тичина // Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. . – 2018. – № 2. – С. 95–102.

Олександр Федчук, користувач Державного архіву Волинської області, кандидат історичних наук, проректор з наукової роботи Волинської духовної семінарії УПЦ передав у фонди Державного архіву Волинської області монографію «Зимненський Святогорський Свято-Успенський жіночий монастир у 1893–1949 роках» та науково-популярне видання «Жидичинське подвір’я Почаївської лаври». У книгах використані документи Національного архівного фонду, які знаходяться на зберіганні в Державному архіві Волинської області, Державному архіві Житомирської області, Державному архіві Рівненської області, Державному архівів Тернопільської області, в Архіві Волинського єпархіального управління ПЦУ (м. Луцьк), в Архіві нових актів м. Варшава (Польща), в архіві Варшавської Православної Митрополії (м. Варшава) та ін.

Джерело: Державний архів Волинської області

Користувачі Державного архіву Волинської області Леонід Козярчук та Сергій Янішевський передали у фонди бібліотеки Державного архіву Волинської області видання «Дубище–Єлизаветин. Історія волинських сіл у фотографіях, описах та документах». Серед джерел використані документи Національного архівного фонду, які знаходяться на зберіганні в Державному архіві Волинської області.

В книзі описана історія сіл Дубище та Єлизаветин – сусідні населені пункти, що тісно між собою пов’язані. Історія одного сягає сивої давнини часів князя Любарта, історія іншого зовсім нова і пов’язана з німецькими колоністами Волині. Усе це приховують сховища архівів та сторінки численних справ, що там зберігаються. Крім того, у виданні представлені свідчення про культурну та духовну спадщини населених пунктів.

Джерело: Державний архів Волинської області