Новини

Державний історико-культурний заповідник міста Острога у співпраці з Громадською організацією «Братство імені князів Острозьких», за підтримки Українського культурного фонду оцифрували книгу «Василій Великий. Чернечі правила. Острог, друкарня Костянтина Острозького, 8.III 1594» за проєктом «Оцифрування і каталогізація кириличних стародруків колекції Державного історико-культурного заповідника міста Острога».

Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога

На сайті Державного архіву Рівненської області представлена оnline-виставка документів, що висвітлюють культурно-дозвільне життя м. Рівне та його повіту у міжвоєнний період.

У кожній державі та у кожного етносу незалежно від історичного часу поряд з економічним, політичним, суспільним життям, особливу роль займає культура. Не винятком була міжвоєнна Волинь, у тому числі Рівненський повіт. В етнічному плані даний край був неоднорідний, тут проживали українці, поляки, євреї, росіяни, чехи і всі вони внесли свою лепту в культурне життя Рівного та його повіту....

Джерело: Державний архів Рівненської області

На сайті Державного архіву Рівненської області представлена оnline-виставка документів, що висвітлюють розвиток освіти на території м. Рівне з жовтня 1939 року по 1941 рік.

Після приєднання західноукраїнських земель до радянської України Рівне спочатку стає повітовим центром, а з 4 грудня 1939 року центром новоствореної Рівненської області. В м. Рівне радянська влада почала розвивати освітню галузь. Були створені Рівненський обласний та міській відділи народної освіти, відкривалися школи, нарівні з місцевими вчительськими кадрами, залучалися спеціалісти з інших областей.

Джерело: Державний архів Рівненської області

На сайті Державного архіву Рівненської області представлена оnlinе-виставка документів, що висвітлюють події, які відбувалися на території м. Рівне з жовтня 1939 року по березень 1941 рік.
Рівне – адміністративний, економічний та культурний центр Рівненської області. Вперше місто згадується, як місце битви у 1282 році. До 1793 року Рівне було власністю різних польських магнатів. Після возз’єднання Правобережної України з Росією Рівне стає повітовим центром Волинського намісництва, а з 1797 року – Волинської губернії Російської імперії. З 4 лютого 1921 року по 17 вересня 1939 року – повітовий центр Рівненського повіту Волинського воєводства. Після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України Рівне спочатку стає повітовим центром, а з 4 грудня 1939 року центром новоствореної Рівненської області.

Джерело: Державний архів Рівненської області

31 серпня 2023 року о 12 годині в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею відбудеться відкриття виставки до 100-річчя Рівненської української гімназії «Vivat, назавжди, Alma mater!».

Рівненська українська гімназія відкрила свої двері 12 вересня 1923 року з ініціативи Федора Пекарського. Ф. Пекарський став власником (до 1939 р.) та першим директором (до 1930 р.) гімназії. З 1930 року гімназію очолив Яків Бичківський. За роки його директування гімназія набула найбільшого розквіту. 

Педагоги гімназії давали учням не лише основи знань, а й виховували з них справжніх християн та патріотів. Переважна більшість учнів Рівненської української гімназії брали активну участь у національно-визвольній боротьбі, ставши членами ОУН, вояками УПА, членами «Карпатської січі». Випускниками гімназії були поет Сергій Кушніренко, історик та публіцист Богдан Кентржинський, учасники національно-визвольних змагань 40-х рр. ХХ століття Олександр та Яків Бусели, один з керівників ОУН, співорганізатор УПА Ростислав Волошин, відомий повстанський художник Ніл Хасевич. 

Свою діяльність Рівненська українська гімназія припинила у 1939 році після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України. 

Після проголошення незалежності України, у 1994 році у Рівному було відкрито гімназію №1. Через рік її реорганізували у державну і вона отримала назву Рівненська міська гімназія №1. У 2004 році гімназії повернули її історичне ім’я, вона стала називатися Рівненська українська гімназія. 

На відкриття запрошені: директор, педагогічний колектив та учні Рівненського ліцею «Український», перший директор відродженої гімназії, дослідники РУГ (1923-1939).

Відомий науковець, доцент, кандидат історичних наук, освітянин, археолог та дослідник праісторії Волині, Григорій Васильович Охріменко подарував Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки нову наукову колективну працю:

Пам'ятки княжої доби (волинський контекст) / В. Савицький, Г. Охріменко, Г. Гулько та ін. – Луцьк : Вежа-Друк, 2003. – 260 с.

Книга присвячена питанням розвитку духовної культури, мистецтва Волині та Волинського Полісся періоду Київської Русі. 

Джерело: Відділ краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки