Новини

29 червня о 15:00 год. відбудеться презентація відреставрованих ікон XVIII – ХІХ ст. з колекції Музею волинської ікони.

Музей презентує сім творів олійного живопису XVIII – ХІХ ст., які були відреставровані на кафедрі техніки та реставрації творів мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Пам’ятки різноманітні за сюжетами, складністю композицій, колоритом і майстерністю виконання. На заході зможна буде побачити поряд з реставрованими іконами світлини, що представляють твори до реставрації і наочно оцінити складність реставраційного процесу. А ще, поспілкуватися з завідувачкою сектору реставрації Музею волинської ікони Ларисою Обухович і дізнатися про секрети реставрації.

Джерело: Музей волинської ікони

Острозький замок відкрив новий сезон Файного подкасту, який записує громадська організація Волинська фундація за підтримки Українського культурного фонду.

Сама фортеця височіє на 20-метровому пагорбі поруч із річкою Вілія та є однією з найцікавіших історико-архітектурних пам’яток всієї Волині. «Вежа мурована або донжон — унікальна для Західної Європи. На території України таких споруд майже не лишилося», — зацікалює Микола Бендюк, який провів аудіомандрівку замком.

У подкасті йдеться про сучасний стан Острозького замку, його архітектурні особливості, приховані скарби та легенди, секрети збереження пам‘ятки від руйнування.

Слухати розповідь можна на подкаст-платформах:

Apple Podcasts http://surl.li/impwm

GooglePodcast http://surl.li/impvq

Spotify http://surl.li/impxl

Джерело: Волинська Фундація

Заяць Ю. Великий Раковець : історико-краєзнавчий нарис / Ю. Заяць. – Новоград-Волинський : НОВОград, 2021. – 460 с.

Анотація: Фундаментальна краєзнавча праця вивершена у розділах цієї книги і подає місткі, вичерпні матеріали з історії рідного автору села Великий Раковець, що на Тернопіллі. Краєзнавець і журналіст детально, з належними посиланнями на першоджерела веде читача в екскурс давнини й сьогодення.

Заяць Ю. Лицар свободи Борис Козубський / Ю. Заяць. – Житомир : НОВОград, 2021. – 92 с.

Анотація: Борис Козубський (1886–1953) упродовж всього свого життя послідовно працював над утіленням високої ідеї – відновлення незалежної Української держави. І життя склав за неї, загинувши нескореним. Боротьбі за волю й розквіт України, наперекір арештам, таборам, утискам владців, віддавали свої сили всі представники славного роду Козубських. Книга послужить всім, хто хоче знати історію свого народу, хто хоче переконатись, як полум’яніли серця кращих його синів, хто хоче мати для себе приклад непохитної стійкості на обраному шляху.

Передані книги є джерелом цікавої історичної інформації про рідний край для дослідників-пошуковців, краєзнавців, які працюють у читальному залі державного архіву Тернопільської області.

Джерело: Державний архів Тернопільської області

На сайті Державного архіву Волинської області в рубриці «Електронний архів» оприлюднено 38 архівних справ з фонду Ф. 3 «Луцька міська управа, м. Луцьк, Волинської губернії». Для широкого загалу громадськості, стали доступними справи: № 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148 з опису № 1 (загальна кількість архівних аркушів – 664). Це документи періоду 1895-1917 років: списки домовлавсників м. Луцька, інвентарна книга м. Луцька, списки призовників м. Луцька, посімейні списки: Бардаха Шлеми Фішелевича, Бланка Генциона Абрамовича, Бракера Эліа Кельмановича, Бурди Лейби Іцковича, Бухбіндера Міхеля Фішелевича, Відельгуза Захарія-Лейби, Гандельмана Боруха-Герша Мошковича, Гиняфа-Галайди Мордко-Мануся, Гоіхмана Іося Пейсаховича, Гольдфорда Іосіфа Герша, Гольдмана Рухлі Мордка Янкелевича, Гріна Ісера Аврумовича, Дава Зельмана Мойшевича, Діямента Арона Хаімовича-Беровича, Дубільтовгібеля Бенціона Іосивовича, Зейфіра Трателя Мошковича, Левіна Мойши-Янкеля, Леріра Арона Гершовича, Лібермана Леі Айзиківни, Лібермана Шлеми Ошеровича-Лейбовича, Майзліша Зінделя Янкеля, Мичніка Шимона Айзиковича, Осипова Янкеля Шмулевича, Перельсмітера Мошки Шмаевича, Перельмітера Маєра, Пирка Мордка, Полторака Янкеля Іосифовича, Помса Мордка-Лейзора Нусиновича, Ракова Іовеля, Розена Янкеля, Сиркиса Іцка, Сорокі Іоахіма, Сороки Юкеля Абрамовича, Стружа Сруля-Герша Лейбовича, Судака Іцка-Іделя Гершовича.

Джрело: Державний архів Волинської області

Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року / С. Янішевський. – Луцьк ; Київ : Поліпрінт, 2023. – 290 с.

Анотація: У книзі представлені матеріали з давньої історії сіл Копачівської громади до 1914 року. Загалом охоплено інформацію про села Башова, Березолуки, Копачівка, Кременець, Ужова, Глинище, Любче, Олександрівка, Тростянка та Уляники.

Видання буде корисним для всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Джерела: Район.in.ua

Відділ краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки

18 червня 2023 року виповнюється 445 років з часу виходу першої відомої книги Острозької друкарні – «Буквар» («Азбука») Івана Федорова (Федоровича) (1578)

Це найдавніше (з відомих нам) історичне джерело, в якому є згадка про академію (училище) в Острозі і «вчених мужів», що згуртувалися навколо неї в науково-літературний гурток для просвітницької, педагогічної та видавничої діяльності. 

Буквар складався з трьох частин: 1 – Грецько-старослов’янської книги для читання, 2 – власне Букваря, 3 – Сказання чорноризця Храбра “О писменах”. Книга для читання (коротко – “Читанка”) була призначена для удосконалення навиків читання грецькою мовою. На першій її сторінці були розміщені старослов’янський та грецький алфавіти, на наступних сторінках паралельно у два стовпчики йшли тексти молитв грецькою та старослов’янською мовами. Учень читав молитву старослов’янською, а потім грецькою мовою і міг удосконалити свої знання цих мов. Перший та єдиний примірник греко-слов’янської читанки був виявлений у Державній бібліотеці м. Гота (Німеччина) в 1961 р. Одразу з’явились перші публікації про знахідку, але ґрунтовне дослідження та опис цієї книги був зроблений та опублікований в 1968 р. німецькими вченими Гросгофом та Сіменсом. Вони слушно зауважили, що назва “Азбука”, розміщена на першій сторінці книги, не відповідає її змісту. Тому назвали цю частину книги Греко-руська церковнослов’янська книга для читання.

Друга частина книги (власне Буквар) мала титульний аркуш, який раніше не зустрічався у самостійних виданнях Івана Федорова. На титульному аркуші Букваря надрукована  коротка передмова, у якій зазначено, що в Острозі з ініціативи князя К.-В. Острозького відкрито школу, зібрані вчителі, відкрито друкарню, і що ця книга призначена для навчання дітей.

В заключній частині книги було надруковано твір болгарського монаха ХІ ст. чорноризця Храбра “Сказаніє како состави Святой Кирил философ азьбуку по языку словеньську и книги переведе от греческий словенский язык“. Автор переконливо доводив, що слов’янська мова рівноправна з класичними сакральними мовами (єврейською, грецькою та латинською).

Готська знахідка допомогла остаточно з’ясувати, що вже відомий науці примірник Букваря Івана Федорова, який зберігався в бібліотеці Копенгагена, теж видрукуваний в Острозі у 1578 р.

Література

Ісаєвич Я. Острозький Буквар (Азбука) 1578 р. / Я. Ісаєвич // Літературна спадщина Івана Федорова / Я. Ісаєвич. – Київ : Вища шк., 1989. – С. 110–115.

Ісаєвич Я. Видання Івана Федорова як пам'ятки літературного життя / Я. Ісаєвич // Літературна спадщина Івана Федорова / Я. Ісаєвич. – Київ : Вища шк., 1989. – С. 46–128.

Першодрукар і академія. Острозькі видання Івана Федорова // Бондарчук Я. В. Історія Острозької академії / Я. В. Бондарчук. – Острог : Вид-во НУ "Острозька академія", 2015. – С. 255–288.