Новини

Нещодавно фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися цікавими експонатами. Олег Гаврилюк передав до музею книги, документи, предмети з колекції свого батька Володимира Йосиповича Гаврилюка. Серед пам’яток привертає увагу перламутрова ікона – мушля ХІХ ст. Фрагмент підвісної ікони круглої опуклої форми з фігурним виступом вгорі, у якому зроблений отвір для шнура. З чотирьох різьблених круглих клейм, які були розташовані на іконі, збереглися два з композиціями «Воскресіння» та «Архангел Гавриїл» зі сцени «Благовіщення». У верхньому клеймі Христос зображений в русі на повалених вратах пекла. Архангел Гавриїл зображений з пальмовою гілкою у лівій руці. Очевидно, Богородиця була зображена навпроти у клеймі, яке втрачене. Тло між клеймами орнаментоване різьбленими паралельними лініям. По контуру ікона обведена подвійною опуклою лінією. Зворотній бік – гладкий, вгорі продряпаний напис «Образ». Права і нижня частина ікони відламана, залишилися незначні фрагменти зображення на двох втрачених клеймах.

Джерело: Музей волинської ікони

27 травня 2023 року виповнилося 120 років від дня народження Віталія Сагайдаківського (1903–1998) – одного із найвідоміших пастирів Волині міжвоєнного періоду, митрофорного протоієрея, уродженця Рівненщини.

Сагайдаківський Віталій народився у с. Коростятин Рівненського повіту Волинської губернії. Дід і батько, а також його брати Вадим і Олександр були священиками. Початкову освіту здобув у церковнопарафіяльній школі с. Симонів, Клеванській духовній школі Рівненського повіту. У 1923–1926 рр. навчався у Кременецькій духовній семінарії. У 1927 р. став священиком і розпочав душпастирську діяльність у с. Застав‘є Рівненського повіту. У 1929 р. призначений настоятелем парафії у с. Жабче Луцького повіту Волинського воєводства. Тут став свідком акції нищення польською владою місцевої православної церкви, яка мала великий резонанс у християнському світі. За оборону церкви В. Сагайдаківського і п‘ятеро селян було ув‘язнено в луцькій тюрмі звідки митрополит Польської Автокефальної Православної церкви Діонісій звільнив їх під заставу у 5 тис. злотих. Після закриття церкви богослужіння відбувалися на сільському цвинтарі. Під тиском влади В. Сагадаківський у 1931 р. покинув село і переїхав на Холмщину.

Завдяки активності священика у с. Городиславичі Томашівського повіту протягом року було відремонтовано церкву, проведено внутрішні реставраційні роботи. У 1934 р. на зборах православних священиків томашівського деканату о. Віталій Сагайдаківський запропонував текст звернення до польського уряду з приводу заборони українських шкіл на Холмщині та викладання релігії для православних дітей українською мовою. За невиконання священиком розпоряджень влади щодо святкування Великодніх свят у 1938 р. староста Томашівського повіту наказав йому залишити парафію у Городиславичах. Протягом наступних двох років служив у селах Бабичі Білгорайського та Бозок Холмського повітів. У 1940–1944 рр. о. Віталій Сагайдаківський опікується парафією у Бозку, інших селах Холмського повіту та у Яблочинському монастирі на Підляшші. На початку 1945 через Лемківщину та Австрію емігрував до Канади. У 1948–1956 рр. був настоятелем кількох українських православних парафій, а після 1966 р. перебував під юрисдикцією Канадської архієпархії Православної Церкви Америки. В 70-х р. 20 ст. Віталій Сагайдаківський відвідав Україну. Повернувшись у Канаду, він пише солідну книгу «Правди не втопити», в якій описує життя своїх предків, своєї родини, сім’ї, різню, винищення православних храмів, цілих українських сіл на Холмщині, детально описує будівництво храму в селі Городиславичі, де він служив Божу службу.

Помер і похований В. Сагайдаківський у м. Торонто.

Література

Енциклопедичний словник Холмщини / уклад. А. Салюк, А. Арцишевська. – Львів : Сполом, 2017. – 600 с.

31 травня о 14 годині в Рівненській ОУНБ відбудеться нова зустріч з доктором історичних наук Богданом Прищепою під назвою «Давня історія Рівного за новими археологічними джерелами».

Цього разу обговоримо результати археологічних досліджень, які проходили у Рівному у недалекому минулому, в часи незалежної України. Богдан Прищепа люб’язно погодився зустрітися з рівнянами, які люблять та намагаються зберегти своє місто. 

Онлайн-трансляція лекції відбудеться на Google Meet

Запрошуємо, буде цікаво!

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

24 травня о 14 годині у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться публічна лекція кандидата історичних наук Володимира Марчука «Контрабанда та контрабандисти на «волинській» ділянці польсько-радянського кордону 1921-1924 рр.».

Будемо розмовляти про нелегальний товарообіг на Волині у 20-их роках ХХ століття, про те як співіснували дві економічні системи в точках дотику, про масштабний потік населення зі сходу, про те, чи готові були прикордонники забезпечити порядок на кордоні, і зрештою, хто організовував та збагачувався на безперебійному потоці контрабанди в ті часи.

Онлайн-трансляція лекції відбудеться на Google Meet

Запрошуємо, буде цікаво!

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

18 травня об 11 годині відбудеться презентація культурологічного проєкту «Портрет на фоні епохи» комунального закладу «Палац Сангушків» Ізяславської міської ради до Міжнародного дня музеїв.

Під час заходу історик, член НСК України, т.в.о. директора комунального закладу «Палац Сангушків» Віктор Кучерук представлятиме краєзнавчі студії «Барбара Сангушко – 305» та «Білотинський фарфор».

Джерело: Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека

В м. Луцьку відбувся проєкт «Таємниці двох веж: промоція історичної спадщини Луцька та Любліна через інноваційні технології», який об’єднав дослідників середньовічної та ранньомодерної історії обох міст.

Зустріч на тему «Життя у середньовічному та ранньомодерному Луцьку та Любліні» пройшла у змішаному форматі (дослідники з України приєдналися офлайн, із Польщі – онлайн) у конференційній залі Центру надання адміністративних послуг у Луцьку. У ній взяли участь не тільки представники бенефіціарів проєкту та доповідачі з обох країн, а й історики, які цікавляться представленою тематикою.

«Мета круглого столу – об’єднати знання науковців та краєзнавців на транскордонному рівні для підготовки спільного дослідження, яке розповідатиме про повсякденне життя середньовічних і ранньомодерних Луцька та Любліна», – зазначила очільниця управління міжнародного співробітництва та проєктної діяльності Луцької міської ради Анна Вінцюк.

Джерело: Волинський монітор