Новини

9 березня 2025 року виповнюється 211 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, етнографа та громадського діяча.

До 211-ї річниці з дня народження нашого генія подаємо матеріал про відзначення Шевченківського свята в Острозі у 1919 р. – за української влади. Цей матеріал опублікований у розділі «Хроніка» числа першого (як виявилося, і останнього) літературно-наукового журналу «Юність», заснованого при Острозькій хлоп’ячій гімназії і видрукуваного в м. Острог у друкарні Золотовського. Примірник видання, як і печатка гімназії з гербом і абревіатурою УНР, збереглися у фондах Державного історико-культурного заповідника м. Острога. 

Часопис був двомовним, друкував літературні твори, публіцистику та хроніку на мові авторських текстів (частіше вони були російськомовні). Лише вступна редакційна передмова дана паралельно в російському і українському варіантах. Щодо обкладинки, вона виконана лише російською мовою, навіть без української назви журналу (в редакційній передмові вона подається як «Молодощі»). Цікаво, що єдиний випуск часопису датований 14/1 травня 1919 р. (тобто і за новим григоріанським і старим юліанським календарями, хоча останній ні в УНР, ні в радянських республіках вже не мав державного характеру). На цей день вже майже два тижні влади Української Народної Республіки в Острозі, зайнятому червоними військами, не було. Тож публікація про участь у святах з виконанням гімну «Ще не вмерла» згаданих в ній осіб та оркестрантів могла їм зашкодити. Текст подається з повним збереженням правопису оригіналу, а також дати 10 березня як дня народження Т. Г. Шевченка. 

Шевченківське свято 

Гарно одсвяткувала наша молодь 10-е Березня, день народження Т. Г. Шевченка. В помешканні хлоп’ячоі гімназіі зібрались учні хлоп’ячоі та учениці обоіх дівочих гімназій. Сцена була гарно прибрана, а портрет Шевченка, гарно прибраний рушниками та плахтами, робив гарне вражіння. 

Перед виставою було прочитано 2 реферати. Уч. VІІ кл. Б. Бичковський виголосив реферат про життя Т. Г. Досить докладний життєпис прочитав він чудово, з почуттям, що показує чималу його працю. С. Г. Лобачевський освітив значення Т. Г. для Украіни, яко поета, котрий оспівував жаль свого народу й Неньки Украіни в той час, коли се було заборонено, а також яко національного пророка. 

Після рефератів – вистава: грали «Назара Стодолю» гарно, а де-які хиби в грі артистів скрашувала декорація. Чудово була проспівана колядка «Нова Рада». Після вистави відбувся концерт. Сполучений хор середніх дівочих і хлоп’ячоі гімназій перша спроба об’єднання шкільної молоді, котра дала дуже гарний скуток під орудою д-я [добродія] Борисюка. Дуже гарно проспівали: «Заповіт», «Реве та стогне» й «Ще не вмерла Украіна». Гарно продекламовано «Мені тринадцятий минав», «Перепендя», й чудово «Думи моі, думи». Гарно проспівано дует: «Місяцю ясний». 

На другій день 11-го березня молодь брала участь в громадському святі. Стрійними рядами з власним оркестром учні Х. Г. [хлоп’ячоі гімназіі] пройшли по місту, звертаючи увагу гарною грою, на майдан. Тут гімназіяльний оркестр гарно виконував після промови гімн і туш. 

Вечером в помешканні дівочоі гімназіі гр. Блудова відбувся концерт, улаштований тою-же молоддю при діяльній участі д-ів [добродіів] Григоровича та Лобачевського. Концерт відкрив, виконуючи гімн, оркестр. Програм той же що попереднього дня. 

Манько Микола ‒ старший науковий співробітник історико-художнього відділу державного історико-культурного заповідника міста Острога.

Бібліотека Волинського краєзнавчого музею поповнилась монографією польського археолога Анджея Броніцького «Pierwsi pasterze III tysiąclecia p.n.e. Groby pogrupy wschdniolubelskiej kulturyafor kuliastych. Obrządek pogrzebowy. Chronologia», переданою Музеєм Хелмської Землі імені Віктора Амброзєвіча у Холмі.

Видання, присвячене вивченню поховань східнолюблінської підгрупи культури кулястих амфор, зокрема, погребального ритуалу, представляє пам’ятки періоду неоліту ІІІ тисячоліття до н. е. Дослідження має джерелознавчий характер. Відкривається вступним розділом, що містить інформацію про історію та хронологічні межі дослідження. Другий розділ – це ілюстрований каталог поховальних комплексів. Наступні дві частини книги мають синтетичний та аналітичний характер, зокрема: третя – присвячена аналізу поховального обряду, а четверта – розглядає хронологію культури кулястих амфору в світлі радіо вуглецевого аналізу. Пропоноване датування є першою спробою періодизації пам’яток погребального обряду.

Видання підготовлено до друку в рамках грантового проєкту «Перші пастирі третього тисячоліття» за співфінансування Міністерства культури та національної спадщини Польщі за пріоритетом Охорона археологічних  пам’яток 2021 року.

Джерело: Волинського краєзнавчого музею

В четвер, 6 березня об 11:30 в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею відбудеться лекція на тему: «Цікаві факти з біографії Олени Пчілки».

Спікер заходу – відома дослідниця, краєзнавиця, етнографиня, старша наукова співробітниця сектору етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею Алла Миколаївна Українець.

Адреса:

Рівненський обласний краєзнавчий музей

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

5 березня 2025 року виповнюється 85 років Катинській трагедії, де загинуло десятки острожан – військовослужбовців.

5 березня 1940 р. Політбюро Центрального Комітету Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків) прийняло рішення про фізичне знищення десятків тисяч громадян Польщі, переважно офіцерів Війська Польського, що перебували в таборах НКВС для військовополонених та інтернованих. На виконання цього рішення, згідно обнародуваних на сьогодні архівних документів, в квітні–травні 1940 р. було розстріляно 21857 польських громадян, з них 4421 – в Катинському лісі під Смоленськом. Від цієї місцевості і отримав свою назву цей жахливий злочин ХХ ст., у якого є й острозький вимір, адже тоді загинули десятки острожан – військовослужбовці, серед яких переважали мобілізовані інтелігенти-офіцери резерву, державні чиновники і посадовці місцевого самоврядування, службовці поліції, лісової охорони, землевласники. 

Cеред жертв Катині – останній польський бургомістр Острога Станіслав-Людвік Жураковський (1886–1940). З табору військовополонених та інтернованих у Козельську він встиг надіслати родині в Острозі чотири листи, які через 40 років видав у Лондоні окремою книгою син розстріляного бургомістра Станіслав. Цю книгу вже в наші дні перевидано в Бібліотеці «Волання з Волині» при острозькому костелі. А старожилам Острога глава міста запам’ятався перш за все придбанням і розподілом серед бідних городян безрогих молочних кіз. 

Величезною втратою для археології та музейництва стала загибель в Катині мобілізованого молодшого офіцера Війська Польського Яна Фітцке (1909–1940) – завідувача Музею Волинського товариства приятелів наук в Луцьку, талановитого археолога, наукова спадщина якого досліджується і в наші дні. Напередодні війни Ян Фітцке упорядковував колекції занедбаного на той час музею в Острозі, накреслив плани його наукової і просвітницької роботи, що почали втілюватися в життя. 

Жертвами Катинського злочину були не лише етнічні поляки, а й інші громадяни розгромленої у вересні 1939 р. багатонаціональної Польської держави. Довгі роки залишалася невідомою доля острожанина – сенатора Речі Посполитої від українського населення Волині Інокентія Гловацького. І в наші дні він з вдячністю згадується в єврейських виданнях – у 1919 р. молодий урядовець Української Народної Республіки іменем її Директорії і Головного отамана з ризиком для власного життя перешкодив початку єврейського погрому в Острозі, що назрівав серед окремих деморалізованих військових підрозділів УНР. Як з’ясувалося вже на поч. ХХІ ст., могилою сенатора став Биківнянський ліс під Києвом. Ім’я Інокентія Гловацького зустрічаємо на меморіальній дошці загиблим в Другу Світову війну польським парламентаріям на будівлі Сенату у Варшаві.

Микола Манько – старший науковий співробітник історико-художнього відділу ДІКЗ м. Острога.

Література

Манько М. Катинська трагедія. Острозький вимір / М. Манько // Замкова гора [Острог]. – 2019. – 1 берез. – С. 6.

Давидюк Р. Страта «в особливому порядку» колишніх уенерівців: розстрільний список 1940 р. / Р. Давидюк // Український історичний журнал. – 2023. – № 1. – C. 121–142.

У вівторок, 4 березня об 11:30 в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею відбудеться лекція на тему: «Родинне коло Уласа Самчука: драма на тлі доби», приурочене до 120-річчя від дня народження письменника.

Спікер заходу – відомий рівненський вчений, педагог, професор кафедри історії «Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука», доктор історичних наук, дослідник історії радянських спецслужб, сталінського тоталітарного режиму, громадсько-політичної діяльності Уласа Самчука, Голова Рівненської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Андрій Жив’юк.

Адреса:

Рівненський обласний краєзнавчий музей

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

В середу, 5 березня о 12:00 в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться презентація нового видання краєзнавця В’ячеслава Шляхового «Чехи на українських теренах (короткий біографічний довідник)».

Історія чеських поселень в Україні та, зокрема, на Рівненщині завжди привертала увагу українських та чеських дослідників. Переселенці з Чехії  приїздили в Україну за кращим майбутнім та славилися хорошими господарями.

Отже, зустрінемося та поговоримо про описане в книзі життя чеських родин, про окремих осіб чеської національності на українських теренах, серед яких були землероби, ремісники, підприємці, лікарі, музиканти, викладачі, військові, політики та вчені. Саме ці люди зробили значний внесок у розвиток свої нової батьківщини, воювали за неї, однак не втратили любові до своєї старої батьківщини та активно боролися за її свободу та незалежність. 

Доєднатися до зустрічі можна також за посиланням

Запрошуємо!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й поверх, «Світлиця»

Джерело: Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки