Новини

Первісне мистецтво Волині та Волинського Полісся : мистецький історико-археологічний альбом / упоряд. Н. Скляренко, Г. Охріменко, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2023. – 136 с.

Анотація: Альбом є унікальним виданням де представлені кращі взірці керамічних виробів Волині та Полісся, виготовлені майстри нового кам'яного (неоліту), мідного (енеоліту) віків та доби бронзи. Частина з них є справжніми шедеврами первісного мистецтва. Авторами колективної праці є відомі науковці, кваліфіковані дослідники археологічних пам’яток: Наталія Скляренко, Григорій Охріменко та Світлана Локайчук.

Ознайомитися із книгою «Первісне мистецтво Волині та Волинського Полісся : мистецький історико-археологічний альбом» можна у відділі краєзнавчої роботи Волинської ДУОНБ ім. Олени Пчілки.

Джерело: Волинська ДУОНБ ім. Олени Пчілки

Стрішенець М. М. Промисли Волинського воєводства (друга половина XVI століття – середина XVII століття) : монографія / М. М. Стрішенець, О. М. Павлова, К. В. Павлов. – Луцьк : Мажула Ю. М., 2023. – 221 с.

Анотація: У монографії всебічно розглянається економічний розвиток трьох найпоширеніших галузей промислів Волинського воєводства другої половини ХVІ – середини ХVІІ ст.: водяних борошномельних і металургійних млинів (рудень) та поташних буд. Аналізується організація виробництва, показується зародження простої, складної кооперації праці, початкових форм мануфактурного виробництва.

Ознайомитися з монографією Стрішенця М. М. «Промисли Волинського воєводства (друга половина XVI століття – середина XVII століття)» можна на нашому сайті «Історична Волинь» та у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки

Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Історичні науки / голов. ред. В. В. Трофимович. – Острог : Острозька академія, 2023. – Вип. 34. – 162 с.

Анотація: Науковий журнал присвячений проблемам української і світової історії, історіографії та джерелознавства. Щодо історії Волині, представлені наукові статті авторів, які висвітлюють літерні графіті ХVІІ–ХVІІІ ст. поблизу Дубна, діяльність товариства «Просвіта», маєтки князів Острозьких та Любомирських, життєпис громадського діяча Семена Жукова та міжвоєнний період Волинської землі.

Ознайомитися з науковими журналом та статтями, «Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія Історичні науки», можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Кралюк П. М. 10 розмов про історію українських земель / П. М. Кралюк, О. В. Красовицький. – Харків : Фоліо, 2023. – 237 с. – (Великий науковий проєкт)

Анотація: Автори у формі бесіди-діалогу розмірковують про історичні події, що відбувалися на українських землях протягом різних історичних епох – від античності до новітньої історії. В різні періоди окремі території нашої країни були складовою частиною різних держав, що відобразилося на її етнічному складі, культурі, релігії. Аналізуючи події минулого з сучасних позицій, автори допомагають читачам сприйняти по-новому ключові історичні постаті та їхній вплив на становлення і розвиток української державності, переосмислити відомі історичні факти. 

Що стосується історії Волині, автори обговорюють такі питання, як історія Волинського князівства, надання магдебурзького права містам Волині, підйом Волині в складі Литовської держави, битва під Оршею, розвиток освіти, культури та друкарства на волинських землях. Обмірковують та висвітлюють свої думки стосовно політичних постатей, князів Ярослава Ізяславича, Костянтина Івановича Острозького та Василя-Костянтина Острозького, гетьмана Богдана Хмельницького, які залишили значний слід в історії волинського краю.

З книгою Петра Кралюк та Олександра Красовицького «10 розмов про історію українських земель» можна ознайомитися у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Остапчук С. М. Рисвянка і рисвянці. – Вид. 2-ге, доповн. / С. М. Остапчук. – Рівне : Волин. обереги, 2021. – 360 с.

Анотація: Книга Сергія Остапчука «Рисвянка і рисвянці» є оригінальною комплексною працею, багато в чому новаторською у сучасному українському краєзнавстві, яка допоможе глибше пізнати складну і повчальну історію нашого краю протягом останніх чотирьох століть. Автор акцентує увагу на вивченні багатьох важливих проблем – історичних, політичних, господарських, релігійних, демографічних та мовних. Виокремлено чотири основні періоди в історії села Рисвянки , які охоплюють: 1603–1920, 1921–1941, 1941–1950, 1950–2021 роки. Висвітлено різнопланово від минулих часів до сьогодення історію примусового переселенння радянською владою невеликого волинського села Рисвянки та її мешканців. Подано значний обсяг архівного матеріалу. Наведено картографічний та фотоілюстративний матеріали, на яких показано село і рисвянців у різні періоди історії. 

З книгою Сергія Остапчука «Рисвянка і рисвянці» можна ознайомитися у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Гупало В. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття (за матеріалами археологічних досліджень) / В. Гупало. – Львів : Простір-М, 2022. – 704 с.

Анотація: Монографію присвячено історії виникнення монастиря отців бернардинів у Дубні та функціюванню некрополя на території чернечого храму. Розглянуто обставини фундації монастиря, особливості розпланування ансамблю його будівель у просторовій організації міста, подано характеристику архітектури й оздоблення інтер’єрів споруд, відтворено діяльність чернечої спільноти. Головну увагу зосереджено на фунеральній культурі – на основі багаторічних археологічних розкопок відображено різні сторони поховального обряду, ритуальної атрибутики, особистих предметів християнського благочестя, вбрання. Встановлено біографічні та генеалогічні дані 176 осіб (світських і духовних), похованих у бернардинському костелі. Результати дослідження розкривають один з аспектів соціальної історії локального взаємопов’язаного чернечого та шляхетського середовищ, що відображено крізь призму релігійно-побутової культури.

Джерело: Волинський монітор