Цинкаловський Олександр Миколайович
Олександр Миколайович Цинкаловський – український історик, професор, музеолог, археолог, етнограф, краєзнавець, який присвятив все своє життя вивченню історичного минулого та культурної спадщини Волині. Псевдоніми: О. Волинець, Антін Бужанський; криптоніми: О. В., А. Б.
Народився вчений 9 січня 1898 р. місті Володимир-Волинську Волинської губернії, де проживав його дід Павло Нетецький, який теж цікавився історією Волині. Саме він прищепив онукові Олександрові любов до свого краю та зацікавив його історією, археологією, етнографією, сфрагістикою Волині. Сім’я Цинкаловських у Володимир-Волинському проживала недовго. Батька, як професійного залізничника, скерували на роботу до Ковеля, де Олександр вступив до підготовчого класу місцевої гімназії. Згодом, після вибуху Першої світової війни російська влада організувала евакуацію всіх урядовців та родин на схід. Разом з іншими Цинкаловські були вивезені спочатку до Тамбова, а згодом до Казані. Після Лютневої революції 1917 р. евакуйовані родини почали повертатися на Батьківщину. Так Цинкаловські опинилися у Звягелі, а звідти Олександр потрапив на військову службу до Житомира. Його направили спочатку в школу Підстаршин, а далі – у Культурний відділ армії УНР. У цей час майбутній історик побував на кількох фронтах. Після війни і революції він став працювати вчителем в с. Осмисловичі на Володимирщині. У 1925–1929 рр. навчався у Варшавському університеті на богословському факультеті, де згодом здібний юнак став співпрацівником місцевого археологічного музею. Працюючи там Олександр Цинкаловський впродовж 30-40-х рр. ХХ ст. виїжджає в експедиції по Волині. Перед Другою світовою війною Олександр Цинкаловський став директором краєзнавчого музею в Кременці, який спочатку функціонував при Кременецькому ліцеї, а згодом став самостійною установою. За німецької окупації він переїжджає до Варшави і повертається до праці в Археологічний музей, де курує волинським відділом. Делегований музеєм на Волинь, Полісся і Підляшшя для дослідження історичних пам'яток та археологічних знахідок, проведення невеликих археологічних розкопок. Співпрацює з Музеєм Наукового товариства імені Шевченка, Національним музеєм та Митрополичим архівом у Львові. Передає їм знайдені рідкісні українські пам'ятки, документи і стародруки. Неодноразово зустрічається з митрополитом УГКЦ Андреєм Шептицьким. Очолює археологічну експедицію при розкопках Зимненського городища. Отримавши ступеня магістра, стає членом наукових організацій: Польського археологічного товариства та Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
Наукові праці О. Цинкаловського присвячені Волині:
«Materiały do pradziejów Wołynia і Polesia Wołyńskiego» (1961, 1963);
«Сліди християнства на Волині перед кн. Володимиром 981 р.» (1930);
«Княжий город Володимир» (1935);
«Волинські дерев'яні церкви XVII–XVIII ст.» (1935);
«Матеріали до праісторії Волині і Волинського Полісся» (1961);
«Ріка Прип'ять та її допливи: старі водні шляхи між доріччям Чорного моря і Балтиком» (1966), як Антін Бужанський;
«Старовинні пам'ятки Волині» (1975);
«Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року» (1984, 1986).
Автор погад 12 карт про Волині та Волинське Полісся.
З мистецтва і архітектури Олександр Цинкаловський опублікував праці «Архітектура Лемківщини і Грубешівщини» та статті «Церкви домонгольського і монгольського періоду на Волині і в Галичині» (1969), «Хрести-енколпіони» (1972), «Церкви XV–XVIII століть на Західній Україні».
В останні роки свого життя науковець тяжко хворіє. Помер Олександр Цинкаловський 19 квітня 1983 р. у Кракові, похований на Вольському православному цвинтарі у Варшаві. Його останніми словами були: «Волинь, сестра, додому... Я дуже сумую за тобою, а ще більше – за Україною...»
Наукова діяльність професора О. Цинакаловського
Внесок Олександра Миколайовича у вивченні Волинського краю настільки великий, що оцінювати його в рамках однієї науки неможливо. Це волинознавець надзвичайно широкого профілю. Багатогранність зацікавлень вченого вражає, роль його наукової спадщини в українській історіографії визначається в дослідженнях:
* дослідження старовинної історії даного регіону, всіх археологічних культур, починаючи із палеоліту і до епохи заліза включно з виділенням місцевих культур;
* виявлення, фіксація і збереження пам’яток матеріальних культур;
* дослідження дерев’яних і кам’яних архітектурних споруд, пам’яток архітектури;
* палеонтологічні дослідження;
* сакральне мистецтво – церкви, хрести-енколпіони, дерев’яні і камінні хрести, виставки ікон;
* історико-краєзнавчі нариси, історична топографія міст і містечок;
* гідрологія;
* історична картографія;
* дослідження з історичної, краєзнавчої бібліографії;
* проблеми теорії і практики музеєзнавства.
Важливою частиною наукової спадщини Олександра Цинкаловського слід вважати також і етнокультурні дослідження. Численними є його студії традиційних народних промислів, занять матеріальної і духовної культури: «Дещо про нашу народну творчість», «Звичаї і традиції», «Обряди різних верств населення XV–XVI ст.», казки «Данилко», «Мороз і селяни», легенди «Турова могила», «Город Нобель», «Данилова корона», «Сотниківна», «Вовкулаки», байки, повір’я, прислів’я, приказки. Олександр Цинкаловський не обмежувався публікацією результатів своїх досліджень у фахових, спеціальних виданнях. Протягом усього свого життя сприяв популяризації результатів власних студій, археологічних знахідок, а також інших авторів в таких україномовних часописах: «Наша культура», «Життя і знання», «Наш світ», «Українське юнацтво», «Наше слово», «На зустріч», «Українському календарі» і «Православному календарі», при чому вони публікувались під псевдонімами О. Волинець та Антін Бужанський. Завдяки цим публікаціям професор О. Цинкаловський сприяв поширенню серед широких кіл громадськості вірогідних знань про волинський край, його історію і пам’ятки.
Список основних опублікованих праць
1931
Цинкаловський О. Оселя з часу неоліту під м. Володимиром на Волині / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1931. – Ч. 9 (червень). – С. 280–281.
1932
Цинкаловський О. Доісторична Володимирщина / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1932. – Ч. 7 (квітень). – С. 198–200.
1933
Цинкаловський О. Гріб з доби неоліту в с. Зимне, коло Володимира / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1933.
Цинкаловський О. Данилова пам’ятка на Волині / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1933. – Ч. 4 (67). – С. 99.
Цинкаловський О. Містечко Михнівка / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1933. – Ч. 11 (74). – С. 312.
Цинкаловський О. Скарб кремінних складок з с. Шистова, коло Володимира / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1933–1935.
1934
Цинкаловський О. Ковель / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1934. – Ч. 2 (лютий). – С. 38–39.
Цинкаловський О. На володимирських валах / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1934. – Ч. 7/8 (липень; серпень). – С. 200–201.
1935
Цинкаловський О. Волинські дерев’яні церкви (XVII–XVIII ст.) / О. Цинкаловський // Життя і знання. – Львів, 1935. – Ч. 4.
Цинкаловський О. М. Волинські дерев’яні церкви (XVI–XVIII ст.) / О. М. Цинкаловський. – Львів : Діло, 1935. – 15 c. : іл.
Цинкаловський О. Камінні хрести на Волині / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1935.
Цинкаловський О. Княжий город Володимир : попул.-наук. нарис : з 45 образками й 1 мапою / О. Цинкаловський. – Львів : Фонд «Учітеся, брати мої», 1935. – 111 с. – (Науково-популярна бібліотека товариства «Просвіта»; Ч. 18 (2))
Цинкаловський О. Людські черепи попробивані цвяхами з Володимира й його околиць / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1935. – Ч. 3 (березень). – С. 87–88.
Цинкаловський О. Московський князь Андрій Курбський на Волині / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1935. – Ч. 9 (вересень). – С. 261.
Цинкаловський О. На Горині / О. Цинкаловський // Українське юнацтво. – Львів, 1935. – Ч. 10 (жовтень). – С.149–151.
Цинкаловський О. Неолітичний гріб в с. Зимне під Володимиром / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1935.
Цинкаловський О. Оборонні церкви на Волині / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1935.
Цинкаловський О. Старе дерев’яне церковне мистецтво на Волині / О. Цинкаловський // Життя і знання. – 1935. – Чис. 4 (91). – С. 114–116.
Цинкаловський О. Хата двояк в селі Лежниця пов. Володимир / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1935.
1936
Цинкаловський О. В країні пісків і мочар / О. Цинкаловський // Українське юнацтво. – Львів, 1936. – Ч. 9/10 (вересень, жовтень). – С. 149–151.
Цинкаловський О. Волинь / О. Цинкаловський // Наш Світ. – Луцьк, 1936. – Ч. 1 (січень). – С. 9–11.
Цинкаловський О. Волинський пантеон / О. Цинкаловський // Наш Світ. – Луцьк, 1936. – Ч. 4 (квітень). С. 6–7 ; Ч. 5 (травень). С. 10–11.
Цинкаловський О. Волинські надмогильні хрести / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1936. – Ч. 10 (жовтень). – С. 287–289.
Цинкаловський О. Волинські церкви-твердині / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1936. – Ч. 7/8 (липень, серпень). – С. 232–233.
Цинкаловський О. Дерев’яні хрести на Поліссі / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1936.
Цинкаловський О. Стара волинська хата / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1936. – Ч. 6 (105). – С. 186–187.
1937
Цинкаловський О. Ґотський гріб римської доби в селі Рудки на Кремянеччині / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1937. – Ч. 5 (116). – С. 141–142.
Цинкаловський О. Матеріали до археології Володимирського повіту / О. Цинкаловський // Записки товариства імені Шевченка : вид-во, присвяч. науці і письменству укр.-рус. народу. – Львів : Т-во імені Шевченка, 1937. – Вип. 154. – С. 183–240.
Цинкаловський О. Пересопниця / О. Цинкаловський // Наша Батьківщина. – 1937. – Ч. 1. – С. 16–20.
1938
Цинкаловський О. Болгар / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1938. – Ч. 2 (125). – С. 59–60.
Цинкаловський О. Сліди христіянства на Волині до кн. Володимира Великого / О. Цинкаловський // Церква і нарід. – 1938. – Ч. 11 (1 червня). – С. 438–444; Ч. 12 (15 червня). – С. 486–491.
1939
Цинкаловський О. Стара волинська хата / О. Цинкаловський // Життя і Знання. – Львів, 1936. – Ч. 6 (105). – С. 186–187.
1940
Цинкаловський О. В кімнатах музею / О. Цинкаловський // Сталінським шляхом. 1940. – № 174.
1961
Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. - Warszawa, 1961.
1964
Цинкаловський О. Александер Яблоновський, 1826-1913 / О. Цинкаловський // Наша культура. – Варшава, 1964.
Цинкаловський О. Город Червень і Червенські городи / О. Цинкаловський // Наша Культура. – Варшава, 1964. – Ч. 7.
1965
Цинкаловський О. Перший міжнародний конґрес слов’янської археології / О. Цинкаловський // Наша Культура. – Варшава, 1965. – Ч. 10.
1969
Цинкаловський О. Церкви домонгольського і монгольського періоду на Волині та в Галичині / О. Цинкаловський // Церковний Календар. – Варшава : Православна митрополія, 1969. – С. 81–89.
1970
Цинкаловський О. Історично-географічний словник Волині й Волинського Полісся / О. Цинкаловський // Наше Слово. – Варшава, 1970. – Ч. 16.
Цинкаловський О. Церкви XV–XVIII cт. на Західній Україні / О. Цинкаловський // Церковний календар. – Варшава, 1970.
1971
Цинкаловський О. Оборонні церкви на Волині / О. Цинкаловський // Православний календар. – Варшава, 1971.
Цинкаловський О. Ротонда – як настарший тип церковного будівництва на Підкарпатті і на Волині / О. Цинкаловський // Православний Календар. 1970. – Варшава, 1971.
Цинкаловський О. Старі митці та їх сучасні дослідники / О. Цинкаловський // Український Календар. – Варшава, 1971.
1972
Цинкаловський О. Дорогами Волині / О. Цинкаловський // Радянська Волинь. – 1972. – 1 листоп.
Цинкаловський О. Хрести-енколпіони / О. Цинкаловський // Церковний Православний Календар. – Варшава, 1972.
1973
Цинкаловський О. Емблема християнства в Україні / О. Цинкаловський // Православний Календар. – Варшава, 1973.
Цинкаловський О. Фортеці наших предків / О. Цинкаловський // Православний календар. – Варшава, 1973.
1975
Цинкаловський О. Старовинні пам'ятки Волині / О. Цинкаловський. – Торонто : Волинь, 1975. – 124 с. : іл. – (Інститут дослідів Волині)
Цинкаловський О. Фортеці наших предків / О. Цинкаловський // Визвольний шлях. – 1975. – Кн. 3 (324). – С. 322–325.
1977
Цинкаловський О. Історико-географічний і економічний словник Волині і Волинського Полісся / О. Цинкаловський // Літопис Волині : наук.–популяр. зб. волинознавства / Ін-т Дослідів Волині ; ред. Ю. Мулик-Луцик. – Вінніпег, 1977 ; 1978. – Ч. 12. – С. 99–103.
1984
1986
2003
Цинкаловський О. Княжий город Володимир / О. Цинкаловський. – Луцьк : Надстир’я, 2003. – 122 с.
2008
Цинкаловський О. Дорогами Волині : (з газети «Радянська Волинь», 1972, 1 листопада) / О. Цинкаловський // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олександр Цинкаловський і край. – Луцьк, 2008. –Вип. 27. – С. 10–11.
2017
Цинкаловський О. М. Княжий город Володимир : [іст.-краєзнав. нариси] / О. Цинкаловський. – Новоград-Волинський : НОВОград, 2017. – 127 с. : іл. – (Науково-популярна бібліотека Товариства "Просвіта" ; ч. 18 (2)).
Про О. Цинкаловського
1991
Кучінко М. М. Відомі археологи – дослідники слов'яно-руського періоду історії Волині / М. М. Кучінко // Минуле і сучасне Волині : іст. постаті краю : тези доповідей та повідомлень 5 Волин. іст.-краєзн. конф., 11–13 жовт. 1991 р. / Луцький держ. пед. ін-т ім. Л. Українки, Волин. обл. т-во краєзн. – Луцьк, 1991. – С. 19–21.
Пясецький В. О. Цинкаловський – видатний краєзнавець Волині / В. Пясецький // Минуле і сучасне Волині : іст. постаті краю : тези доповідей та повідомлень 5 Волин. іст.-краєзн. конф.,11–13 жовт. 1991 р. / Луцький держ. пед. ін-т ім. Л. Українки, Волин. обл. т-во краєзн. – Луцьк, 1991. – С. 11–13.
2007
2008
Бобак О. М. Час відкривати істину : родовід Олександра Цинкаловського – патріарха волин. краєзнавства : худож.-біогр. оповідь / О. М. Бобак. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. – 109 с.
2013
Олександр Цинкаловський – видатний дослідник давнини Волині [Електронний ресурс] : віртуальна виставка // Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека : [сайт]. – Режим доступу: http://libr.rv.ua/ua/virt/98/. – Назва з екрану.
