Новини

15 грудня 2023 року виповнюється 205 років від дня народження Петра Омеляновича Чуйкевича – українського педагога, етнографа, фольклориста, який у 1843–1846 р.р. працював молодшим учителем латинської мови в Рівненській реальній гімназії.

Народився Чуйкевич Петро Омелянович 15 грудня 1818 р. у містечку Вороніж Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині селище міського типу Шосткинського району Сумської області). Належав до старовинного старшинсько-дворянського роду Чуйкевичів, що походив від Никифора Чуйкевича, який жив у 17 столітті. З дитинства Петро Чуйкевич товаришував з П. Кулішем, який народився в тому ж містечку. У 1843 р. закінчив філософський факультет Київського університету, де навчався разом з В. Білозерським та Д. Пильчиковим. Був близько знайомий з Т. Г. Шевченко, М. Костомаровим, М. О. Максимовичем та О. Бодянським. Петро Омелянович, як фахівця з глибокими знаннями історії, етнографії, фольклористики та усної народної поезії, 1843 р. розпочинає працювати молодшим учителем латинської мови в Рівненській реальній гімназії. За засвідченнями деяких документів П. Чуйкевича було переведено по службі із Рівного до Кам’янця-Подільського. Зокрема, зберігся наказ директора Рівненської гімназії П. Аврамова про переміщення 15 липня 1846 р. Петра Омеляновича Чуйкевича з посади молодшого вчителя латини Рівненської гімназії на посаду молодшого вчителя географії Кам’янець-Подільської гімназії. З біографії П. Чуйкевича відомо, що на початку 1846 р. він увійшов у конфлікт із директором гімназії П. Аврамовим через інцидент щодо покарання учня. Офіційно це стало чи не основною причиною переведення Петра Чуйкевича до Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії. Був членом Кирило-Мефодіївського братства, за що був притягнутий до слідства, але був звільнений через брак доказів. У жовтні 1846 р., коли Т. Шевченко перебував у Кам'янці-Подільському, де вчителював П. Чуйкевич, записав в альбом поета пісні «Зійшла зоря із вечора, да й не назорилась», «Пливе щука з Кременчука, пливе собі стиха», «Ой, Кармелюче, по світу ходиш». Першу з цих пісень Т. Г. Шевченко використав у повістях «Близнецы», «Прогулка с удовольствием и не без морали» та в поемі «Марина». У Кам’янці-Подільському П. Чуйкевич пропрацював сім років. Останні роки свого життя Петро Омелянович провів на батьківщині. У 1870 р. він очолив щойно засновану в Глухові чотирикласну прогімназію. В 1874 р. діяльність Петра Омеляновича Чуйкевича на посаді директора обірвала смерть.

Крім педагогічної діяльності, П. Чуйкевич займався етнографічними дослідженнями, збирав український фольклор та українські народні пісні. Зошити з піснями П. Чуйкевича, надані для користування Михайлові Максимовичу, сьогодні зберігаються в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. Один із них – «Малороссийские песни, собранные в Киеве П. Чуйкевичем в 1843 году» – на першій сторінці вгорі має напис: «От Кулеша». Також, у Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського є автографи збірок «Малорусские песни. 1843 р.» i «Пісні з м. Ровно, кол. Волинської губернії 1844 в записах П. О. Чуйкевича». Цікаво, що фольклорна збірка з Рівного є однією з перших систематизацій пісенних жанрів нашої місцевості у першій половині XIX століття. З рукопису можна дізнатися, що деякі пісні записані в 1844 р. від козака Опанаса Байдана (слово «козак» було популярним у нашій місцевості як синонім «парубок»). Серед фіксацій пам'яток з Рівного є ліричні та сімейно-побутові пісні. У фондах Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України зберігається колекція пісень у записах В. Білозерського, М. Максимовича, М. Костомарова, П. Куліша та ін. Уведені до неї і зразки, записані П. Чуйкевичем у Рівному та його околицях. Така співпраця засвідчує, що молоді люди дбайливо ставилися до пам’яток Волині, її народнопоетичної спадщини.

Література

Горбатюк В. Не просто вчитель гімназії: Тарас Шевченко і Петро Чуйкевич: [зустріч під час перебування Кобзаря у Кам’янці-Поділ.] / В. Горбатюк // Поділ. вісті. – 2009. – 24 лют. – С. 3.

Полонська Н. Є. П. О. Чуйкевич (з кола знайомих Т. Шевченка) / Н. Є. Полонська // Питання шевченкознавства. – Київ, 1978.

Шевчук С. Петро Чуйкевич: учитель, етнограф, фольклорист [який перебував в Рівному] / С. Шевчук // Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури : збірник матеріалів і тез наукової конференції 29–30 вересня 1998 року / Мін-во к-ри і мистецтв України Рівненський держ. ін-т к-ри. – Рiвне, 1998. – С. 205–210.