Бондаренко Г. Середньовічний Луцьк у «Хроніці європейської Сарматії» О. Гваньїні
Розділ:
Історія, історичні науки
,
Край в цілому, міста, села та райони краю
Мова документу: українська
Рік видання: 2019
Бондаренко Г. Середньовічний Луцьк у «Хроніці європейської Сарматії» О. Гваньїні / Г. Бондаренко, Г. Гулько // Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. – 2019. - Чис. 21. – С. 72-79
Анотація:
У статті йдеться про середньовічного автора Олександра Гваньїні і його книгу, яка була перекладена на українську мова і стала важливим джерелом для дослідників середньовічної історії Європи і Волині. Зокрема, О. Гваньїні у книзі «Хроніка європейської Сарматії» розповідає про з’їзд монархів у Луцьку в 1429 році. Він згадує про події на Волині й у Луцьку, які передували з’їзду від 20-х років XV ст., описує окремі міста краю. Також представляє основних історичних осіб, які брали участь у з’їзді, у тому числі Сигізмунда, Ягайла, Вітовта. Окреслює питання поставлені на з’їзді, які мали важливе значення для майбутнього Європи. Книга О. Гваньїні свідчить про те, що вже з XV ст., можна говорити про інтеграційні процеси, що об’єднували українські та європейські землі, у тому числі Волинь. Тогочасний Луцьк був одним з таких інтеграційних центрів, де на з’їзді 1429 року зійшлися інтереси багатьох держав у розв’язанні геополітичних питань і визначенні наступних кроків у міжнародних стосунках. У «Хроніці» також розповідається про витоки конфронтації між литовцями і поляками, які за однією з версій викрали корону, яку мав одержати Вітовт. Окремі події цього протистояння розкриваються досить детально. Гваньїні досить повно розповідає про інтриги навколо коронації Вітовта з політичної точки зору. Його книга оцінюється як об’єктивний погляд на минуле і з’їзду, і Волинської землі. Хоча він подає оцінки подій і постатей більше ніж через 100 років і часто спирається на спогади сучасників і книги різних авторів. Важливим для істориків є опис Луцької війни 1431 року і протистояння Ягайла і Свидригайла. Окремі події війни автор показує використовуючи легенди і розповіді про чаклунство на мурах Луцького замку, що, звичайно, викликає певні сумніви і вимагає ретельного дослідження появи таких легенд. Ці події зовсім близько у часі з подіями 1429 року і зі смертю Вітовта, який так і не одержав корони. А по його смерті розпочалися міжусобні чвари. Отже увага до «Хроніки» Гваньїні викликала інтерес з позицій визначення важливості різних полій для Волині і автори статті наголошують на тому, що у подальших дослідженнях її можна використовувати як історичне джерело.
Джерело:
