Юрій Володимирович Кухаренко – археолог, доктор історичних наук, дослідник черняхівської та зарубинецької культури : 105 років від дня народження
Розділ: Визначні події
2 квітня 2024 року виповнюється 105 років з дня народження Юрія Володимировича Кухаренка – археолога, доктора історичних наук, дослідника черняхівської та зарубинецької культури. Обстежував археологічні пам'ятники поблизу Гощі, Томахова, Дорогобужа та інших населених пунктів Рівненщини.
Народився Юрій Володимирович Кухаренко 2 квітня 1919 року у с. Чапля Летичівського р-ну Хмельницької обл. Походив з селянської сім'ї. У 1936 р. вступив на Вищі музейні курси Народного комітету просвіти РСФСР. У 1938 р. був призваний до лав Червоної армії і до 1947 р. служив на Тихоокеанському флоті. У цей час екстерном закінчив історичний факультет Хабаровського педагогічного інституту. Після завершення аспірантури при Державному історичному музеї в Москві (1951 р.) захистив кандидатську дисертацію. З 1951 до 1980 року Юрій Кухаренко працював науковим співробітником ІА АН СРСР. Вивчав пам'ятки полів поховань на території Українського Подніпров'я та Прип'ятського Полісся. Завдяки багатолітнім експедиціям, невтомним пошукам, чудовому знанню природи, етнографії та літератури про Полісся йому вдалося відкрити і дослідити тут численні пам'ятки різночасових епох – від неоліту до пізнього середньовіччя. Результатом цих робіт були три випуски «Сводов археологических источников», випуск яких поклав початок цьому серійному виданню ІA АН СРСР («Памятники железного века на территории Полесья» (1961), «Средневековые памятники Полесья» (1961), «Первобытные памятники Полесья» (1962)). Видані дослідником зводи заперечили твердження, що болотяні землі Полісся були протягом тривалого часу в минулому незаселеними пустинними територіями. На Поліссі він відкрив і розкопав могильники зарубинецької культури (Велемичі І та ІІ, Вороніно, Отвержичі). У його монографії «Зарубинецька культура» вперше подано її детальну характеристику, окреслено територію її поширення, розроблено типологію знахідок, хронологію пам'яток. Докторська дисертація «Древнее Полесье» (1965). Добре знання археологічних матеріалів сусідньої з Поліссям Польської Республіки дало йому змогу написати книгу «Археология Польши» (1969), яка є довідковим виданням для усіх, хто цікавиться археологією земель сусідньої держави. Дослідник володів даром інтуїції та умінням узагальнювати археологічні дані, визначати розрізнені та випадкові знахідки, вписувати їх у систему відомих науці культур. Так, він перший звернув увагу на слов'янську лiпну кераміку зі знахідок біля м. Житомир і порівняв їх з артефактами празького типу в Середній Європі. Це відкриття поклало початок вивченню ранніх слов'ян VI–VII ст. на території Східної Європи. Розкопав широковідомі тепер городища Полісся VII–X ст. Хотомель та Бабку. У 1960-х рр. він досліджував могильник біля Брест-Трішина, порівнюючи його матеріали з пам'ятками Нижньої Вісли, простежив проникнення на територію Східної Європи готогепідських племен. За матеріалами досліджень учений надрукував монографію, яка вийшла у світ у 1970-х р. Помер відомий дослідник, археолог 6 січня 1980 року.
Література
Кухаренко Ю. В. Археология Польши / Ю. В. Кухаренко ; АН СССР. Ин-т археологии. – Москва : Наука, 1969. – 244 с.
Кучінко М. М. Відомі археологи – дослідники слов'яно-руського періоду історії Волині / М. М. Кучінко // Минуле і сучасне Волині : іст. постаті краю : тези доповідей та повідомлень V Волин. іст.-краєзн. конф.,11–13 жовт. 1991 р. / Луцький держ. пед. ін-т ім. Л. Українки, Волин. обл. т-во краєзн. – Луцьк, 1991. – С. 19–21.
Черницька І. Ю. Ю. В. Кухаренко та його дослідження на Поліссі / І. Ю. Черницька // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею / Рівнен. обл. краєзнав. музей. – Рівне : Дятлик М. С., 2015. – Вип. 13, ч. 2 . – С. 90–92.
