Читальна зала

Смолінська О. Дзвіниця Воскресенського собору в Рівному: до історії спорудження і руйнації / О. Смолінська, П. Ричков // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. – Рівне : ДМ. – 2012. – Вип. 3. – С. 223–229.

Анотація: Стаття висвітлює історію проектування, будівництва та руйнації архітектурної пам ятки, що не збереглася - дзвіниці Свято-Воскресенського собору в м. Рівне. Подані матеріали графічної реконструкції проектних креслень дзвіниці, виконані на основі архівних документів. Автори наводять загальний опис зруйнованої будівлі та її елементів. У статті подані фотографії дзвіниці 1930-50-х років.

«Більше трьох століть головним православним храмом Рівного був досить скромний, триверхий, вів дерев'яний Воскресенський собор, що знаходився приблизно на тому місці, де тепер пожежне депо (вул. Гетьмана Полуботка). В ХІХ ст. після чергової великої пожежі цей храм припинив своє існування, як виявилося, — назавжди. Побудова нового мурованого собору була запланована на головній вулиці міста на земельній ділянці, яка колись територіально належала Острозькому передмістю, до однак на кінець ХІХ ст. вже фактично була асимільована міським центром. У 1895 р. будівництво храму було завершене.

Новий Воскресенський собор за задумом архітектора Дейнеки був витриманий у своєрідних російсько-візантійських формах. Однією з характерних ознак стало влаштування дзвонів під аркою відкритої дзвіниці, надбудованої над головним входом до собору. Подібне рішення, доволі ефектне з композиційної точки зору, спричинило доволі відчутні функціональні незручності, а також появу сильної звукової «тіні» у східному напрямку. Тому вже невдовзі в західній частині церковного подвір'я на рівні землі була споруджена невисока, автономна дзвіниця на чотирьох дерев'яних стовпах з чотирисхилим наметовим дахом. Як бачимо на старій фотографії, їй явно бракувало архітектурної вишуканості. Тому цілком умотивовано і логічно виглядав намір спорудити поряд із собором нову, значно більшу і виразнішу дзвіницю, архітектура якої була б гармонізована зі стилістикою самого храму…»

Джерело: Е-бібліотека «Чтиво»