Читальна зала

Кирилюк А. Джерела з історії римо-католицьких монастирів Волинської губернії (за матеріалами державного архіву Житомирської області) // Актуальні проблеми розвитку природничих та гуманітарних наук : збірник матеріалів Міжнар. наук.­практ. конф. (15 грудня 2016 р.) / відп. ред. доц. Н. В. Коленда. – Луцьк, 2016. – С. 207-209

Анотація: У тезах подано загальну характеристику інформаційного наповнення фондів Державного архіву Житомирської області з історії римо-католицьких монастирів у Волинській губернії.

«Джерельна база вивчення історії римо-католицьких монастирів у Волинській губернії є широкою і представлена різними видами документів. Серед них нормативно-правові акти Російської імперії, монастирські візитації, листування настоятелів монастирів та провінціалів орденів з єпископом, рапорти настоятелів із різних питань, статистичні матеріали, розпорядчі документи місцевих органів влади, справи повітових судів. Більшість джерел є неопублікованими. Комплексний підхід до використання джерельного фонду теми ще не був використаний вітчизняними дослідниками. Основний масив джерел із проблеми вміщений у фондах Державного архіву Житомирської області. Оскільки Житомир був адміністративним центром, то тут базувались всі губернські органи влади, у тому числі і Луцько-житомирська римо-католицька духовна консисторія. Для дослідження обраної проблеми, найважливішими є два фонди № 90 «Візитор римо-католицьких монастирів Луцько-житомирської єпархії» та фонд № 178 «Луцько-житомирська римо-католицька духовна консисторія». Найінформативніше джерело – монастирські візитації. У них є загальноісторична інформація та конкретні данні про монастир, охоплюють період 1796 – 1931 рр. Генеральний візитний опис монастиря складав його настоятель. У ньому зазначався особовий 207 склад з чітким визначенням посадових функцій усіх ченців, стан костелу, монастирського корпусу, усіх господарських будівель, перелічувались села, фільварки, угіддя, грошові суми належні монастирю, фіксувались доходи та витрати чернечої громади. Генеральна візитація складалася у двох примірниках: один передавали до архіву римо-католицької духовної консисторії, а інший – єпископу. Візитаційні описи складені польською мовою. Це джерело є важливим для дослідження монастирського господарства, майнового забезпечення та особового складу монастирів…»

Джерело: Інституційний репозитарій Волинського національного університету імені Лесі Українки