Пантелеймон Олександрович Куліш – український письменник, перекладач, драматург, історик, етнограф, громадський діяч : 205 років від дня народження

Розділ: Визначні події

7 серпня 2024 року виповнюється 205 років з дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша – українського письменника, перекладача, драматурга, історика, етнографа, громадського діяча, який перебував на Волині, зокрема в Луцьку та Рівному.

Пантелеймон Куліш народився 7 серпня (26 липня) 1819 року в містечку Вороніж на Чернігівщині в сім’ї нащадків старого козацького роду. Освіту здобував спочатку в Новгород-Сіверській гімназії в 1833–1839 роках, а потім в Київському університеті святого Володимира в 1839–1841 роках. Через недворянське походження був відрахований з університету. 28 січня 1841 року П. Куліша зарахували вчителем російської мови у Луцьке дворянське повітове училище, де він одночасно впорядковував бібліотеку, конфісковану в учасників польського повстання 1830–1831 років. Працюючи в Луцьку, Пантелеймон Куліш вивчав історію, зокрема, козаччини, французьку мову, цікавиться архівними матеріалами. В цей час письменник почав писати поему «Україна» та історичний роман «Михайло Чернишенко», розпочав роботу над романом «Чорна рада». Однак така діяльність Куліша викликала протидію директора Луцького училища, внаслідок чого йому було заборонено користуватись бібліотекою. 1845 році Пантелеймон Куліш був призначений старшим вчителем історії у Рівненській гімназії. Провчителював він там не довго. Наприкінці даного року він перевівся до Петербурзької 5-ї гімназії, де працював старшим вчителем російської мови. У 1847 року позитивно вразивши своє керівництво П. Куліш відправляється у відрядження за кордон з метою стажування. У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга. Його ув’язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу. Після довгих клопотань П. Куліш здобуває посаду у канцелярії губернатора, а згодом починає редагувати неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей». У 1850-х повертається до Петербурга, де продовжує творити, хоча друкуватися деякий час він немає права. У 1857 році П. Куліш видає перший україномовний буквар «Граматка». Наприкінці свого життя Пантелеймон Куліш жив на хуторі Мотронівка під Борзною на Чернігівщині, де і помер 14 (2) лютого 1897 року. По собі залишив велику спадщину праць з історії, культури , етнографії.

Література

Кожушко Н. Рівненські гімназійні колеги П. О. Куліша / Н. Кожушко // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею : зб. наук. пр. – Рівне : Волин. обереги, 2009. – Вип. 7. – С. 14–20.

Кучеренко О. Луцький період педагогічної діяльності українського письменника П. О. Куліша / О. Кучеренко // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. пр. / упоряд. Н. Г. Сташенко . – 2-е вид., доповн. і переробл. – Луцьк, 2007. – С. 48–63.

Пахолок З. Пантелеймон Куліш вчителював у Луцьку / З. Пахолок // Луцьк. замок. – 2004. – 15 квіт.

Пантелеймон Куліш і Рівненщина. Український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії [Електронний ресурс] : віртуальна виставка // Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека : [сайт]. – Режим доступу: https://libr.rv.ua/sections/items/203?module=virt. – Назва з екрана.

2024-08-05