Фотоколекції

Татарська башта

(друга пол. XV – поч. XVI ст.)

м. Острог

Рівненська область

Точна дата побудови Татарської башти невідома. Існують припущення, які дуже різняться між собою. Башту датують XIV, і XV, а найчастіше XVI ст. Як найбільш точну дату побудови башти архітектор О. М. Годованюк називає другу половину XV – початок XVI ст. В цьому вона орієнтується на час створення барбаканів Варшави і Кракова, з якими на її думку, Острозькі башти (Татарська і Луцька) виявляють композиційну схожість. Вперше башта згадується в акті від 20 травня 1603 року про поділ маєтків Василя-Костянтина Костянтиновича Острозького.

Татарська башта, як і все місто, постраждала під час національно-визвольної війни 1648–1654 років, коли козацькі загони кілька разів здобували Острог. Зокрема, був знищений єзуїтський монастир, який стояв поруч з Татарською баштою. З початку XVIII ст. архівно-літературноі відомості про Татарську башту перериваються і поновлюються знову з середини XIX ст., коли в наукових і культурних колах України, Росії і Польщі зростає зацікавленість історією Острозьких пам’яток та починається їх дослідження з метою відновлення. У 1904 році м. Острог відвідав, з метою дослідження його пам’яток, академік Київського університету Т. Г. Павлуцький, який зробив описи, малюнки і фотографії Острозьких руїн. Під час реставрації Мурованої вежі на Замковій горі (1913–1914 рр.) частково були поновлені Луцька і Татарська башти. Тоді поновили аттик, а прогалину в овальному об’ємі споруди закрили цегляною стіною, в якій влаштували хвіртку. Останній раз, і теж частково, башта була реставрована у 1960-х роках Львівською реставраційною майстернею.

Пам’ятка є унікальним типом укріплених міських воріт, який є своєрідно трактованою різновидністю невеликого барбакану, яка поєднувала функції міських воріт і оборонної башти.

Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога