Новини

24 вересня 2024 року виповнюється 135 років з дня народження Михайла Костянтиновича Струменського – дослідника історико-культурної спадщини Острога та Волині.

Народився Михайло Костянтинович Струменський 24 вересня 1889 р. в с. Хорошів Острозького повіту, де його батько був настоятелем місцевого православного храму. Родове гніздо священицької династії Струменських – с. Велика Горинка Кременецького повіту Волинської губернії (нині с. Велика Горянка Кременецького району Тернопільської області). Михайло Струменський закінчив Волинську духовну семінарію (1910) і Московську духовну академію (1914) – п’ятим магістрантом свого випуску. Кандидатська робота «Книжные и литературные интересы в Троице-Сергиевой лавре с древнейших времен до ХVІІ века» отримала премію архієпископа Дмитрія Самбикіна. Друкувався в богословських періодичних виданнях. Викладав у Вологодській духовній семінарії, де описав рукописний відділ бібліотеки в Московському єпархіальному жіночому училищі. Ще під час навчання в академії налагодив співпрацю з Братством імені князів Острозьких в Острозі та його давньосховищем, інвентаризував, описував і опрацьовував острозькі музейні колекції. У часописі Московської духовної академії «Богословский вестник» і окремим відбитком надрукував статтю «Из Острожской старины» (1916) з коротким історичним нарисом про Острог доби князів Острозьких та їх академії, інформацією про давньосховище і бібліотеку Братства імені князів Острозьких, атрибуцією і науковим описом 13 найцінніших рукописних книг ХVІ–ХVІІІ ст. із музейної колекції Острога (це був перший друкований каталог Острозького музею). Автор статті про реставрацію замку та відкриття історичного музею в Острозі, плани його подальшої праці надруковані 1917 р. У роки української революції М. Струменський повернувся на Волинь, викладав у гімназії м. Полонне. Був активним працівником Острозького повітового комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини. За його безпосередньої участі врятовано від загибелі цінні архівні і книжкові зібрання, історичні і мистецькі колекції із замків, маєтків, монастирів, установ Острога, Дерманя, Межиріча, Новомалина, Плужного, Славути та ін. Після 1920 р., проживав на підрадянській частині Волині. Одружившись із священицькою донькою Антоніною Пилипівною Конахевич, у 1921 р. був висвячений у Житомирі на православного священика, отримав сан протоієрея і став настоятелем Старокостянтинівського Хрестовоздвиженського собору.

Звинувачений у антирадянській та контрреволюційній діяльності, він був заарештований у Староконстянтинові 28 липня 1937 р. Серед головних звинувачень проти нього фігурувала агітація за відродження закритих владою православних храмів у селах Староконстянтинівщини. Після недовгих допитів та слідства священик був розстріляний у Проскурові (нині м. Хмельницький) 16 вересня 1937 р. Реабілітований у 1990-х роках. 

Література

Манько М. Михайло Струменський – один із реабілітованих історією / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзнав. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Свинарчук Р. В., 2019. – Вип. 11. – С. 220–225.

Манько М. Михайло Струменський – один із реабілітованих історією / М. Манько // Замкова гора [Острог]. – 2019. – 27 верес. – С. 8.

Манько М. Церковні краєзнавці Волині кінця 19-поч. 20 ст. – дослідники і популяризатори історії книги та друкарства / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Остроз. акад.», 2012. – Вип. 5. – С. 463–474.