Новини

19 жовтня 2024 року виповнюється 400 років від дня смерті Плетенецького Єлисея – українського письменника, церковного і культурного діяча, засновника Лаврської друкарні та папірні в м. Радомишль (Житомирська обл.)

Народився Плетенецький Олександр Хомович (чернече ім’я Єлисей) приблизно 1550 або 1554 року в сім’ї львівського дяка, дрібношляхетського роду. Переїхав до Львова з міста Рогатина (Івано-Франківська обл.). Освіту здобув, імовірно, у школі при Свято-Успенській церкві у Львові та в Острозькій академії. У 1595 р. за сприяння київського воєводи князя В.-К. Острозького отримав в управління Пінський Ліщинський монастир. У 1596 р. взяв участь у Берестейському соборі, рішуче захищаючи права православних в Україні. Після смерті Никифора Тура у 1599 р., Плетенецького обрано архімандритом Києво-Печерської лаври. Як архімандрит Києво-Печерської лаври Плетенецький домігся повернення забраних унійцями маєтностей, а також права ставропігії. Великих успіхів Єлисей Плетенецький досягнув в сфері книговидавництва. У 1615 р. ним було засновано друкарню при Києво-Печерській лаврі. Обладнання для неї було закуплене у львівського єпископа Гедеона Балабана і його сина Федора. Викупивши друкарню Єлисей Плетенецький організував гурток учених і письменників, які були запрошені зі Львова та Острога. Також для зручності початої справи, між 1612 і 1616 рр. монахи Києво-Печерської лаври під керівництвом архімандрита Єлисея Плетенецького заснували в м. Радомишль першу в Центральній Україні фабрику з виготовлення паперу – папірню, яка використовувала енергію води. Вона слугувала також й оборонною спорудою. Місцевий папір, виготовлений з кропиви та льону з додаванням лушпиння цибулі й часнику, був міцним і довговічним. За життя Плетенецького на папері з цієї папірні ставили водяні знаки у вигляді його герба. Доставляли папір в друкарню Києво-Печерської Лаври річкою Микою, на якій стояла споруда, потім Тетеревом і далі Дніпром. У 1616 р., спільними зусиллями було видано першу для Києва друковану книгу – «Часослов», що призначався для шкільного навчання. Загалом, з моменту заснування друкарні й до смерті архімандрита лаврська друкарня видала 11 книг, серед яких богослужбові, філософські, полемічні, морально-повчальні та навчальні. У другій половині XVII ст., під час козацьких повстань, папірню було зруйновано. Наприкінці XIX ст. на руїнах фабрики-фортеці спорудили млин із червоної цегли. Він працював з перервами близько 90 років, поки зовсім не зупинився і занепав.

Помер Єлисея Плетенецького 19 жовтня 1624 р., як ієросхимонах. Був похований 17 лютого 1625 р. у відреставрованому ним Свято-Успенському храмі Києво-Печерської лаври. Поховання до нашого часу не збереглося. У 2009 р. в місті Радомишлі на території історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» був зведений пам’ятник Єлисею Плетенецькому. Це єдиний на сьогодні в Україні пам’ятник цьому видатному релігійному і культурному діячеві і єдиний в Україні пам’ятник на рухомій поверхні води.

Література

Бондарчук Я. Учителі та учні [Острозької академії у 16 – поч. 17 ст.] / Я. Бондарчук // Бондарчук Я. В. Історія Острозької академії : навч. посіб. / Я. В. Бондарчук. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2015. – С. 177–254.

Молодико В. В. Біля колиски книгодрукування / В. В. Молодико // Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції до 130-річчя Житомирської обласної наукової універсальної бібліотеки, 23–25 трав. 1996 р. / Житомирське обласне управління культури; Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека; Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідів Волині. – Житомир : Поліграфіка, 1996. – С. 30–32.

Острозька академія 16–17 століття : енциклопедія. – Острог : Острозька акад., 2011. – 512 с.