План земель с. Мізочик Дубенського повіту Волинської губернії
Розділ: Мапи Волині
План земель с. Мізочик Дубенського повіту Волинської губернії 1866 р. ф. Ф-85, оп. 1, спр. 2.
с. Мізочок (раніше с. Мізочик)
Рівненський район Рівненська область
Перші поселення в районі Мізоча, Мізочика, Озерка виникли ще в доісторичний період. В багатьох місцях знайдені предмети матеріальної культури людей, які жили тут під час неоліту. Залишки стародавніх городищ на території хутора Клопіт, Мізочок свідчать про те, що тут були укріплені слов’янські поселення.
Село Мізочок (раніше с. Мізочик) вперше згадується в 1322 р., як «Мезоч Малий». Назва «Мезоч» ймовірно пішла від прізвища засновника цього поселення Мезока – сина руського воєводи Меза, який розбудовував оборонні укріплення в цьому краю. На височині над теперішнім селом розміщене давнє «Городище». Нині на місці Городища знаходять крем’яні наконечники до стріл, ножі, глиняні черепки. Є така думка, що Городище – це свого роду фортеця, де ховалися люди від навали ворогів у давні часи. В документі «Перелік пам’яток культурної спадщини Мізоцької селищної ради» говориться, що на південно-західній окраїні, праворуч дороги Мізочок-Озерко знаходиться «Городище». Пам’ятка датується ХІ–ХІІ ст. У 1957 р. вивчав історичну пам’ятку дослідник Ю. М. Нікольченко.
В книзі «Край наш у назвах», автором якої є Ярослав Пура, написано, що протягом V–VII століть села «Мезоч Старий и Мезоч Новыш» то розвивалися, то у різноманітних сутичках зазнавали нищівних руйнувань. У 1594 році Мізоч, та прилеглі села (Дермань, Озерко, Мізочок, Клопіт, Кунин) купив у володіння князь Януш Острозький, який приєднав ці території до Острозької фундації. А після нападу татар у 1676 році села втратили усі будівлі, залишились лише поодинокі лісові курені. Згодом села поступово почали відроджуватись. Селяни займалися тваринництвом та землеробством. В 1720 р. Мізоч, Мізочок, Озерко стали власністю польських магнатів Дунін-Карвицьких. Населення працювало на полях, в майстернях та на цукроварні у Мізочі. За даними 1889 року, «Мизочек» був у статусі «деревни», єпархіально підпорядкованої Мізочу, мав 37 дворів, фільварок Дерманського монастиря, смолокурню, деревообробну майстерню, придорожню корчму, лісничівку, ставкове господарство. В 1939 р. тут була встановлена радянська влада, почалася колективізація. Всі панські землі були забрані в колгосп, а землі самих заможних селян відібрані.
Джерела:
Картографічні матеріали з фондів Державного архіву Рівненської області (1 пол. ХІХ – 1 пол. ХХ ст.) [Електронний ресурс] // Державний архів Рівненської області : [сайт]. – Режим доступу: https://rv.archives.gov.ua/fondy-online/69. – Назва з екрана.
