Читальна зала

Собчук В. Д. Знать Південної Волині на схилі середніх віків : історико-генеалогічне та історико-географічне дослідження : дисертація / В. Д. Собчук ; Національна академія наук України, Інститут європейських досліджень. – Київ, 2002. – 293 с.

Анотація: Дисертація присвячена генеалогії і землеволодінню княжих і шляхетських родів Південної Волині під час перебування регіону з кінця XIV ст. до кінця 60-х рр. XVI ст. в складі Великого князівства Литовського. На основі широкого кола джерел встановлено час та обставини переходу Південної Волині під владу литовських князів і простежено формування території Кременецького повіту. З’ясовано роль давньоруської спадщини та земельної політики литовських князів у формуванні на півдні Волині місцевої знаті. Виявлено й реконструйовано всі княжі й шляхетські роди, що володіли в регіоні маєтками, з’ясовано склад належних їм володінь та простежено їх історію. Уточнено структуру землеволодіння Кременецького повіту на порозі нової доби.

ЗМІСТ

Вступ. – С. 7.

Розділ 1. Огляд літератури і джерел. – С. 12.

1.1. Історіографія. – С. 12.

1.2. Джерела . – С. 19.

2. Земельна політика великих князів литовських на півдні Волині. – С. 26.

2.1. Перехід Південної Волині під владу литовських князів. Формування території Кременецького повіту. – С. 26.

2.2. Роздача литовськими князями на півдні Волині земель. – С. 40.

Розділ 3. Аристократичні роди з княжими титулами. – С. 58.

3.1. Князі Несвіцькі, Збаразькі, Вишневецькі, Порицькі і Воронецькі. – С. 59.

3.1.1. Несвіцькі. – С. 59.

3.1.2. Збаразькі. – С. 63.

3.1.3. Вишневецькі. – С. 72.

3.1.4. Порицькі і Воронецькі. – С. 79.

3.2. Князі Острозькі і Жаславські. – С. 82.

3.2.1. Острозькі. – С. 83.

3.2.2. Жаславські. – С. 94.

3.3. Володіння княжих родів, сформованих за межами Південної Волині. – С. 99.

3.3.1. Курцевичі і Буремські. – С. 99.

3.3.2. Сангушковичі. – С. 102.

3.3.3. Гольшанські. – С. 105.

3.3.4. Четвертенські. – С. 107.

3.3.5. Масальські. – С. 107.

Розділ 4. Шляхетські роди. – С. 109.

4.1. Кременецький повіт у межах до реформ середини 60-х рр. XVI ст. . – С. 109.

4.1.1. Лідихівські, Лосятинські і Лудвиські. – С. 109.

4.1.2. Нешевичі, Серетецькі (Дудинські) і Кленські. – С. 114.

4.1.3. Болбаси-Розтоцькі. – С. 116.

4.1.4. Цати. – С. 119.

4.1.5. Бабинські. – С. 121.

4.1.6. Монтигирдовичі і Кишки. – С. 121.

4.1.7. Бережецькі. – С. 122.

4.1.8. Гостські. – С. 125.

4.1.9. Минківські. – С. 126.

4.1.10. Мукосійовичі і Денисковичі. – С. 128.

4.1.11. Єловицькі, Вознесенські, Лешницькі і Андрузькі. – С. 133.

4.1.12. Андрузькі. – С. 139.

4.1.13. Микитицькі. – С. 140.

4.1.14. Білокриницькі. – С. 141.

4.1.15. Волчковичі і Олізаровичі. – С. 142.

4.1.16. Боговитиновичі. – С. 145.

4.1.17. Товмачі-Борківські. – С. 154.

4.1.18. Попелинські та їхні наступники. – С. 156.

4.1.19. Ісерницькі. – С. 156.

4.1.20. Вовківські і Дедеркали. – С. 158.

4.1.21. Дідки. – С. 162.

4.1.22.Кобаковичі, Ширинди-Олибіські, Сенюти-Ляховецькі і Патрикії-Радогостські. – С. 162.

4.1.23. Калениковичі, Промчейковичі-Корницькі і Ярмолинські. – С. 170.

4.1.24. Краївські. – С. 177.

4.1.25. Цеценівські. – С. 178.

4.2. Території, приєднані до Кременецького повіту в середині 60-х рр. XVI ст. – С. 179.

4.2.1. Рогозенські і Батківські. – С. 179.

4.2.2. Опарипеські і Радивили. – С. 181.

4.2.3. Козинські. – С. 183.

4.2.4. Жабокрицькі. – С. 186.

4.2.5. Теслугівські, Крупецькі, Свинуські і Жоравницькі. – С. 189.

4.2.6. Коритенські. – С. 191.

4.2.7. Дчуси. – С. 192.

4.2.8. Лабунські. – С. 195.

Висновки. – С. 199.

Список джерел. – С. 205.

Додатки. – С. 234.

Джерело: е-бібліотека «Чтиво»