Читальна зала

Аркушин Г. Л. Народна лексика Західного Полісся : монографія / Г. Л. Аркушин ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Інститут філології та журналістики, Західнополіський ономастико-діалектологічний центр. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. – 236 с.

Анотація: У монографії «Народна лексика Західного Полісся» схарактеризована діалектна лексика в часі та просторі всіх частин Західного Полісся – Волинського Полісся (Україна), Берестейщини та Пінщини (Республіка Білорусь) і Підляшшя (Республіка Польща). Проаналізовані твори письменників, у яких автори вміло використовували західнополіські говіркові слова, надаючи творам місцевий колорит. Окремо висвітлено питання про творення західнополіських літературних мікромов та про спроби запровадження латинки для записування підляських говірок.

Для діалектологів, істориків мови, етнографів, фольклористів, студентів й аспірантів та всіх, хто цікавиться народною мовою.

Зміст

Список умовних скорочень. – С. 5

Вступ. – С. 7.

Розділ І. Стан дослідження лексики західнополіських говірок. – С. 19.

Розділ ІІ. Західнополіська лексика в часі. – С. 30.

2.1. Індоєвропейська лексика. – С. 30.

2.2. Спільна балто-слов’янська лексика. – С. 31.

2.3. Лексика праслов’янського походження. – С. 32.

2.4. Давні твірні основи сучасних лексем. – С. 38.

2.5. Давні значення вживаних слів. – С. 43.

Розділ ІІІ. Західнополіська лексика у просторі. – С. 45.

3.1. Діалектні слова’вживані в одній говірці. – С. 45.

3.2. Специфічна західнополіська лексика (за діалектологічними працями) . – С. 50.

3.3. Власне волинсько-поліські діалектизми. – С. 53.

3.3.1. Внутрішній поділ волинсько-поліської групи говірок. – С. 56.

3.3.2. Любомльсько-присвітязькі ізолекси. – С. 57.

3.3.3. Шацько-ратнівсько-камінь-каширський ареал. – С. 58.

3.3.4. Любешівсько-зарічнянський ареал. – С. 59.

3.3.5. Ківерцівсько-костопільський ареал. – С. 59.

3.3.6. Південний ареал волинсько-поліських говірок. – С. 59.

3.3.7. Надбузькі говірки. – С. 60.

3.4. Берестейська (берестейсько-пінська) група говірок. – С. 60.

3.4.1. Внутрішній поділ берестейсько-пінських говірок. – С. 63.

3.5. Підляська група говірок. – С. 64.

3.5.1. Внутрішній поділ підляської групи говірок. – С. 67.

3.6. Західнополісько-інодіалектні паралелі. – С. 68.

3.7. Західнополісько-іномовні паралелі. – С. 73.

Розділ ІV. Іншомовні запозичення в західнополіських говірках. – С. 77.

4.1. Росіїзми. – С. 79.

4.1.1. Цитування. – С. 79.

4.1.2. Запозичення. – С. 79

4.1.3. Адаптація росіїзмів. – С. 85.

4.2. Полонізми. – С. 86.

4.2.1. Цитування польщини. – С. 86.

4.2.2. Запозичення. – С. 87.

4.2.3. Адаптація полонізмів. – С. 93.

4.2.4. Полонізми в українському просторі. – С. 94.

4.3. Германізми. – С. 95.

4.3.1. Цитування германізмів. – С. 95.

4.3.2. Запозичення германізмів. – С.96.

4.3.3. Адаптація германізмів. – С. 98.

4.4. Запозичення з інших мов. – С. 98.

Розділ V. Розмаїття західнополіської лексики. – С. 101.

5.1. Полісемія. – С. 102.

5.2. Західнополіські семантичні діалектизми. – С. 105.

5.3. Західнополіська синонімія. – С. 109.

5.4. Несинонімічні назви тих самих реалій. – С. 112.

5.5. Двохосновні найменування. – С. 115.

5.6. Двокомпонентні назви. – С. 117.

5.7. Словотвірні діалектизми. – С. 119.

5.8. Народна етимологія. – С. 122.

5.9. Західнополіські оказіоналізми. – С. 123.

5.10. Західнополіські евфемізми. – С. 126.

Розділ VІ. Західнополіська лексика в художній літературі. – С. 129.

6.1. Волинсько-поліські діалектизми в художній літературі. – С. 129.

6.1.1. Леся Українка і говірки. – С. 131.

6.1.2. Сучасні письменники і волинсько-поліські діалектизми. – С. 137.

6.2. Берестейські діалектизми в художній літературі. – С.147.

6.3. Спроба створення східнослов’янської мікромови. – С. 160.

6.3.1. Дещо про ятвягів. – С. 164.

6.3.2. Основа «ятвязької» літературної мови. – С. 166.

6.3.3. Поліський правопис. – С. 170.

6.3.4. Крах чи криза? – С. 171.

6.4. Підляські говірки і літературна мова. – С. 172.

6.4.1. Українські анклавні говірки в Польщі. – С. 173.

6.4.2. Підляські діалектизми у літературних творах. – С. 173.

6.4.3. І ще одна східнослов’янська літературна мова? – С. 184.

6.5. То для чого ці «нові»літературні мови. – С. 189.

Розділ VІІ. Штучні мови Західного Полісся. – С. 190.

7.1. З історії вивчення українських арґо. – С. 190.

7.2. Арґо як перехідна форма від живої мови до штучної. – С. 191.

7.3. Західнополіські ремісницькі арґо. – С. 192.

7.3.1. Шнайдерська мова. – С. 192.

7.3.2. Ковкувські мищане. – С. 197.

7.4. Західнополіські жебрацькі арґо. – С. 198.

7.4.1. Лірницьке арґо. – С. 199.

7.4.2. Арґо каліпних. – С. 200.

7.4.3. Арґо лаборів. – С.202.

7.5. Порівняння лексики західнополіських арґо. – С. 205.

7.6. Російська феня на Західному Поліссі. – С. 209.

Висновки. – С. 211.

Список використаної літератури. – С. 213.

Джерело: Інституційний репозитарій Волинського національного ніверситету імені Лесі Українки