Збаразький замок
Розділ: Архітектура Тернопільщини
Збаразький замок (1631)
м. Збараж, Тернопільська область
Збаразький замок – фортифікаційна оборонна споруда, розташована трохи осторонь від центру міста, у парку, на так званій Замковій горі.
Збаразький замок можна сміливо зарахувати до найцікавіших замків, що добре збереглися в Західній Україні. Окрім архітектурної цінності, замок має велике історичне значення: він пов’язаний з родом князів Вишневецьких, які відіграли важливу роль в історії країни. Крім того, під його стінами відбулися ключові епізоди Національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького.
Перші оборонні укріплення з’явилися в Збаражі ще за часів Галицько-Волинського князівства. Наприкінці XIV століття землі князівства увійшли до складу Польщі і власниками міста стали князі Несвицькі російсько-литовський князівський рід, що брав початок на Волині від Династії Гедиміновичів. Та представники роду Несвицьких, які осіли в Збаражі, зробивши його своєю головною резиденцією, стали називатися князями Збаразькими. 1393 року князь Дмитро Корибут побудував на місці давньоруської фортеці замок. Незабаром Збараж став центром удільного князівства, що об’єднувало великі території на півдні Волині.
Багато разів Збаразький замок зазнавав татарських набігів. 1474 року він став центром героїчної оборони від орди хана Айдора. Командував обороною князь Василь Збаразький. Захисникам не вдалося утримати фортецю, її було знищено. На початку XVI століття фортецю відбудували, і вона стала ареною нових битв з татарами: у 1558, 1567, 1572, 1588, 1589 роках. Замок знову захопили і зруйнували вже 1598 року. У 1626–1631 роках Єжі (Юрій) і Кшиштоф (Христофор) Збаразькі звели новий замок за проектом фламандського архітектора Ван Пеена. Для проекту фламандець використовував креслення Вінченцо Скамоцці, останнього видатного архітектора італійського ренесансу і «батька класицизму». Проект великого італійського архітектора був описаний у трактаті «Про ідею універсальної архітектури», а вже потім уперше втілений у Збаражі.
Замок регулярного типу, квадратний у плані оточують потужні бастіони. Бастіони укріплені валами ескарпами заввишки до 12 метрів і завтовшки до 23 метрів. У товщі бастіонів розміщувалися казарми, а згори було встановлено близько 30 гармат. Замок оточує глибокий рів, а вхід лежить через в’їзну вежу, до якої перекинутий міст. Навпроти брами, посеред двору, розташований двоповерховий палац у стилі ренесансу. Над парадним входом у будівлю нависає балкон на кам’яних консолях.
1636 року замок відійшов князям Вишневецьким ще одній гілці роду Несвицьких. Новим власником Збаража став Янош Корибут-Вишневецький. Він завершив фортифікаційні роботи зі зміцнення замку за участю європейських фахівців Себастьяна Андерса і Ніколя Дюбуа.
Під час визвольної війни під проводом гетьмана Б. Хмельницького у 1649 р. Збаразький замок опинився у центрі протистояння козацьких військ з військами Речі Посполитої, ці події описав письменник Г. Сенкевич у своєму романі «Вогнем і мечем». Під стінами фортеці Б. Хмельницький з польським королем Яном ІІ Казимиром уклали Зборівський мир, за умовами якого Польща змушена була визнати існування козацької України, а козаки – змиритися з тим, що польські поміщики на Правобережжі повернули свої володіння.
У 1675 р. фортеця була захоплена і спалена татарами, а усі замкові укріплення – зруйновані. Набіги татар припинилися лише після 1699 р., коли згідно з умовами Карловицького миру Збараж та інші фортеці Поділля знову увійшли до складу Речі Посполитої. Хоча упродовж наступних століть відновлювальні роботи провадилися новими власниками замку – Дмитром Вишневецьким, магнатами Потоцькими. Однак у XІX ст. замок разом зі своїми укріпленнями поступово занепадав. Польські магнати Потоцькі перетворили фортецю на звичайне феодальне помістя. У 1896 р. внаслідок пожежі замок зазнав руйнувань. Лише на початку XX ст. перед Першою світовою війною новий власник Тадеуш Нементовський здійснив капітальну реставрацію замку. Однак згодом, під час війни, російські війська підірвали каземати. Після Другої світової війни замковий комплекс було зруйновано, від оборонних укріплень залишилися лише фрагменти, відносно у непоганому стані зберігся тільки замковий палац, згодом у його приміщенні відкрили Будинок піонерів. З 1959 р. після реконструкції у стінах палацу починає діяти музей, який упродовж свого існування весь час поповнювався місцевими археологічними знахідками, однак масштабно запрацював лише після 1994 р.
У 1994 р. Збаразький замок оголосили історико-архітектурним заповідником. Більша частина замкового палацу відреставрована, здійснено внутрішню реконструкцію та зовнішній ремонт казематів, а також – реставрацію і перекриття в’їзної вежі. Замковий палац складається з двох поверхів, що мають характерні для ренесансу форми, його фасад прикрашає балкончик. Всередині замкового палацу знаходяться музейні експонати історико-архітектурного заповідника «Замки Тернопілля» (саме у Збаражі знаходиться адміністрація заповідника), серед яких – колекція стародавніх ікон, хрестів і монет. Експозиція у інтер’єрах палацу та казематів складається з одинадцяти тисяч експонатів. У палацовому холі знаходиться картинна галерея портретів історичних особистостей, а також – документальні дані, що пов’язані з облогою Збаразького замку 1649 р. На другому поверсі палацу розміщена колекція сакрального мистецтва, тут зберігаються стародруки, рукописні книги, культові предмети східного і західного обрядів, а також предмети, які зосереджувалися у інтер’єрах релігійних споруд XVІІ – XІX ст. Неподалік, під скляним куполом знаходиться Збаразький замок у мініатюрі, крім того, тут розміщена експозиція вишивки, яка репрезентує українські народні костюми, рушники з різноманітними орнаментами і одяг священиків. У казематах фортеці розташовані виставкові зали, у яких експонуються колекція середньовічної зброї і дерев’яні скульптурні композиції на тему козацтва, а також – археологічна колекція предметів, що були знайдені при розкопках на Тернопільщині, тут також знаходиться етнографічна композиція предметів побуту та ремесел, а по сусідству розміщений зал культової скульптури. У надбрамній вежі на другому поверсі розташований зал, який вражає відвідувачів багатою нумізматичною колекцією, зокрема, тут представлені грошові одиниці України, Польщі, Німеччини, Угорщини, знаходяться відзнаки і нагороди цих держав, а також – комплекти антикварних меблів та предметів тогочасного інтер’єру, серед яких – шафи та годинники, які повиті виноградною лозою, стільці з червоного дерева на кручених ніжках і дзеркала під ажурною рамою. З замкової гори відривається прекрасна панорама міста, добре видно комплекс бернардинського монастиря, костел святого Антонія, а також, дещо правіше – видно верхи Успенської церкви.
Джерела:
Текст та ілюстрації:
Збараж [Електронний ресурс] // Замки Тернопілля: національний заповідник : [сайт]. – Режим доступу: https://zamky.te.ua/zamki/zbarazkij-zamok. – Назва з екрана.
Збаразький замок (м. Збараж, Тернопільська обл.): карта, фото, опис [Електронний ресурс] // Дримба : [сайт]. – Режим доступу: https://drymba.com/uk/1032095-zbarazkyy-zamok-zbarazh-ternopilska. – Назва з екрана.
Козаки Хмельницького не змогли штурмом взяти: історія й легенди Збаразького замку [Електронний ресурс] // Еспресо.Захід : [сайт]. – Режим доступу: https://zahid.espreso.tv/podorozhi-kozaki-khmelnitskogo-ne-zmogli-shturmom-vzyati-istoriya-y-legendi-zbarazkogo-zamku. – Назва з екрана.
