Антонович Володимир Боніфатійович
Антонович Володимир Боніфатійович – історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат та громадсько-політичний діяч; член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків, співзасновник та голова Історичного товариства імені Нестора Літописця, одна з чільних постатей українського національного руху 2-ї половини 19 ст.
Народився у 1834 р. в містечку Махнівці (тепер Козятинський район, Вінницької області), у родині зубожілих, безземельних польських шляхтичів.
Докторську дисертацію «Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти Ольгерда» (1878) захистив у Київському університеті.
Став одним з ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина» (1882), активно працював у ньому. Наприкінці 1890 – поч. 1891 рр. перебував у закордонному науковому відрядженні (Польща, Чехія, Австрія). У грудні 1891 р. – дійсний статський радник, 1892 р. затверджено позаштатним членом Імператорської археографічної комісії, а 1895 р. – заслуженим ординарним професором.
Відвідав з науковою метою архів Ватикану. Продовжував активно працювати в галузі археології та нумізматики. Особливу цінність має складений і виданий Антоновичем каталог «Описание монет и медалей, хранящихся в Нумизматическом музее университета св. Владимира» (1896).
Протягом 1872–1906 рр. завідувавав Нумізматичним музеєм Київського університету. Зібрав понад 10 тисяч експонатів.
У 1903 р. Антоновича було нагороджено орденом св. Станіслава 1-го ст. Він бере активну участь у підготовці та проведенні 3-го (1874) та 9-го (1899) археологічних з’їздів у Києві, підготував 36 доповідей.
До початку його археологічних студій української археології як науки не існувало. Найважливіші праці з археології – «Раскопки в стране древлян» (1893), «Археологическая карта Киевской губернии» (1895), «Археологическая карта Волынской губернии» (1901).
В. Антонович вважав, що соціальне життя народу формується згідно з провідною ідеєю цього народу, а також відповідно до рівня його самосвідомості, культури, освіти, ніколи не обстоював національну винятковість, високо підносив роль культури в історії народу, орієнтуючись на західні взірці. Політичну роботу без культурних підстав вважав марною справою. Як послідовник еволюціонізму, не вірив у швидкі революційні зміни, вважаючи, що лише послідовна просвітницька діяльність та піднесення свідомості народу є єдино правильним шляхом.
Помер 21 березня 1908 р.
Список основних опублікованих праць
1868
Антоновыч В. Последние времена казачества на правой стороне Днепра: По актам с 1679 по 1716 год. Извлечено из 2-го тома ІІІ части Архива Юго-Западной России, изданного Киевскою комиссией для разбора древних актов / В. Антоновыч. – Киев, 1868. – 191 с.
1877
Антоновыч В. Колдовство: Документы – процессы – исследование / В. Антоновыч. – Санкт-Петербург, 1877. – 139 с.
1887
История Великого княжества Литовского / В. Антонович, Д. Іловайський. – Тернопіль, 1887. – 207 с.
1989
Антоновыч В. Литературные силы провинции / В. Антоновыч // Ефименко А. Южная Русь. – Спб., 1905. – Т. 2. – С. 297–315.
1990
Антоновыч В. Демко Многогрішний / В. Антонович // Україна. – 1990. – № 26. – С. 24.
Антоновыч В. Іван Виговський / В. Антоновыч // Україна. – 1990. – № 14. – С.24.
Антоновыч В. Павло Тетеря / В. Антоновыч // Україна. – 1990. – № 21. – С. 24.
Антоновыч В. Петро Дорошенко / В. Антоновыч // Україна. – 1990. – № 33. – С.24.
Антоновыч В. Петро Конашевич-Сагайдачний / В. Антоновыч // Україна. – 1990. – № 1. – С. 24.
Антоновыч В. Юрась Хмельницький / В. Антоновыч // Украна. – 1990. – № 10. – С. 24.
1991
Антоновыч В. Коротка історія козаччини / В. Антоновыч. – Київ : Україна, 1991. – 158 с.
Антоновыч В. Про козацькі часи на Україні / В. Антоновыч; Післямова Слабошпицького; комент. О. Д. Василюка та І. Б. Гиміча. – Київ : Дніпро, 1991. – 238 с.
***
Антоновыч В. Іван Виговський / В. Антоновыч // Патріот Батьківщини. – 1991. – 27 квіт.
1993
Антоновыч В. Виклади про козацькі часи на Вкраїні: Запорожці, до історичної козацької культури / В. Антоновыч. – Київ, 1993. – С. 37–42.
1999
Антоновыч В. Сказання про невільників, що звільнилися із турецької каторги (1643) / В. Антоновыч ; пер. з рос. В. Шевчука // Самійло Кішка. – Київ, 1999. – С. 115–119.
Література про В.Б. Антоновича
Дорошенко Д. Володимир Антонович: його життя й наукова та громадська діяльність / Д. Дорошенко. – Прага, 1942. – 168 с.
Киян О. Життєвий і творчий шлях В. Б. Антоновича / О. Киян // Укр. істор. журн [Київ]. – 1991. – № 2. – С. 64–72.
Михайлова Р. Волинь у науковому спадку В. Б. Антоновича / Р. Михайлова // Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури : зб. матеріалів і тез наук. конф., 29–30 верес. 1998 р. / М-во культури і мистецтв України ; Рівнен. держ. ін-т культури. – Рiвне : Волин. обереги, 1998. – С. 74–77.
Терський С. Антонович Володимир Боніфатієвич / С. Терський // Терський С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині : монографія / С. Терський. – Львів : Львів. політех., 2010. – С. 162–163.
