Читальна зала

Старченко Н. Умоцовані - прокуратори - приятелі. Хто вони? (становлення інституту адвокатури на Волині в кінці XVI ст.) / Старченко Н. // Соціум. – 2002. – 1. – С. 111–144. 

Анотація:

На Віленському сеймі 1547 р. шляхта звернулася до великого князя з проханням скасувати інститут адвокатури і замінити у судовому процесі «прокураторов наемних», перейнятих передовсім власними інтересами, на «приятелів». Цим самим шляхетський соціум демонстрував своє неприйняття відкрито декларованих стосунків інтересу і розрахунку між соціальними акторами, утверджую- чи натомість цінність «приятельських» зв'язків. Порада шляхті від великого князя була прокураторів не наймати, відтак вони «ни отъ кого ничого справовати не будуть».

Як давали собі раду з такими настановами регіональні шляхетські спільно- ти після введення в дію земських повітових судів, які і ставали для більшості шляхти ареною судових баталій за участю адвокатів? З яких соціальних груп рекрутувалися «приятелі», в «праве умеетные»? На чому полягали секрети адвокатської майстерності? Як складалися стосунки поміж адвокатом і клієнтом і яким чином оплачувався адвокатський труд, Врешті, якими були шанси адвокатів на просування щаблями ієрархічної драбини певного соціуму?

На всі ці питання історіографія поки що пропонує лише часткові відповіді. Тож як «експериментальний майданчик» для побудови певних теоретичних моделей ми пропонуємо Володимирський повіт Волинського воєводства. Джерельною базою будуть переважно земські актові книги від початку дії володимирського земського суду (1566 р.) до межі XVI-XVІІ ст.

Джерело:

Інститут історії України НАН України