Читальна зала

Келембет С. Невідома грамота Великого князя Свидригайла Ольгердовича: формування землеволодіння князів Козек на Волині та їх походження / С. Келембет // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – 2019. – № 29/30. – С. 5–15.

Анотація: У складі п’ятої книги т. зв. «Руської (Волинської) метрики» — вихідної документації королівської канцелярії, переважно русько-мовної, для Волинського, Брацлавського та Київського воєводств, включених до складу Корони Польської у 1569 р., — міститься список однієї з небагатьох неопублікованих до сьогодні грамот великого князя Свидригайла Ольгердовича, внесеної («облятованої») до метрики 5 серпня 1579 р.

Князі Козеки були однією з молодших гілок князів Друцьких. Їхній родоначальник, князь Федір Васильович Козека, можливо, був старшим сином князя Василя Семеновича Красного — вітебського намісника Свидригайла у 1431–1432 рр. Очевидно, незадовго до 1445 р. Козека перебрався на Волинь, ставши одним із молодших членів ради Свидригайла. Років через 5–10 після цього, у вересні 1451 р. — на початку лютого 1452 р., він «вислужив» у старого Свидригайла Замличі та кілька інших сіл у Володимирському повіті. Вони й стали основою землеволодіння князів Козек, які залишилися на Волині. У середині XVI ст., внаслідок шлюбу княжни Марії Козечанки з князем Миколаєм Збаразьким, значна частина володінь Козек перейшла до Збаразьких. Діти вказаного подружжя, князь Януш та княжна Маруша Збаразькі, у 1569–1570 рр. заявили претензії також і на с. Морозовичі, яке на той час знаходилося у власності роду Остророгів. Саме з метою довести свої права на Морозовичі, у 1579 р., Збаразькі й наполягли на внесенні до «Руської метрики» листа Свидригайла князю Федору Васильовичу — Козеці, їхньому предкові по матері.

Джерело: Інститут історії України НАН України