Відеотека

Від козаків до королів: Вишнівець. Українські палаци. Золота доба

Анотація: Палац у Вишнівці називають українським Версалем через його зовнішній вигляд та дзеркальну залу в інтер'єрах, таку саму, як у Версалі – французькій королівській резиденції. Збудувала цей палац родина Вишневецьких. Це та родина, яка дала нам засновника традицій першої Запорізької Січі – Дмитра «Байди» Вишневецького. Всі в Україні знають про цей факт, проте мало хто знає, що Вишневецькі володіли розкішним палацом на Заході України. Історія Вишневецького палацу розповідає про боротьбу між різними імперіями, що у підсумку істотно вплинуло на нашу самобутню українську ідентичність. Про історію палацу в містечку Вишнівці розповідає Акім Галімов, у проєкті "Українські палаци. Золота доба".

Що ховає Острозький музей книги?

Анотація: Експозиція музею книги та друкарства в Острозі складається зі старих та напрочуд цінних книг. Завдяки творчому підходу та нестандартним рішенням працівникам музею вдалося зацікавити своєю установою широке коло відвідувачів. Завідувачка музею Світлана Позіховська разом із колегою Андрієм Брижуком активно розвивають музей, роблячи акцент на цифровій трансформації та доступності. У 2019 році перший поверх закладу став культурним хабом, а в експозиційних залах з’явилися сенсорні інфопанелі. Старовинні видання тут не тільки демонструють, а й досліджують та оцифровують.

Так було про костел у Сарнах

Анотація: Сарненський костел – яскравий приклад конструктивізму в архітектурі. Був закладений в 1936 р. замість старого дерев'яного костелу. Будівництво тривало до 1939 р., але так і не було завершено – недобудованою залишилася дзвіниця. За спогадами прихожан, костел будувався з каміння, яке видобували у Клесові (базальт), і мав у фундаменті кілька підземних ходів. Ознайомитися з подальшою історією Сарненського римсько-католицького костелу «Преображення Господнього» можна у відеосюжеті краєзнавця Олексія Бухала.

Так було. Рівненська дзвіниця

Анотація: Свято-Воскресенський собор — православний храм у центрі міста Рівного. Будівництво собору розпочалося у 1890 році за кошти царської казни, володаря міста князя Любомирського та місцевої релігійної громади, а закінчилося – 1895 році. Спочатку біля собору було споруджено невелику наземну дзвіницю на чотирьох дерев’яних стовпах. Пізніше на заміну дерев’яній у 1932 р. ХХ ст., була зведена величезна мурована дзвіниця з арочним входом на церковне подвір'я. Простояла дзвіниця біля собору всього 30 років, переживши перший прихід “совєтів”, війну, окупацію, але здалася перед наступом радянського “благоустрою”. Напочатку 60-х років практично за добу військові знесли огорожу й розчистили місце від руїн дзвіниці та каплички. Яка подальша доля була Свято-Воскресенського собору та його дзвіниці, розповість у відеосюжеті рівненський краєзнавець та історик Олексій Бухало.

Володимир-Волинський. Міста і містечка

Анотація: Місто Володимир-Волинський багатий на сакральні духовні святині, тож ведуча, Наталка Войтович, завітала у найдревніші храми міста, а саме: Свято-Успенський кафедральний собор, Василівська церква-ротонда, Собор Різдва Христового (раніше Костел Розіслання Апостолів), Церква святого Йосафата, костел святих Якима та Анни та пам’ятка археології національного значення «Городище вали», датоване ІХ – ХІІІ століття. Про історію храмової архітектури у відеосюжеті розповідає завідувачка сектора Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» Світлана Федосєєва.

Клеванський замок

Анотація: Клеванський замок, який пов’язують з родом Чарторийських, — одна із найстаріших пам`яток архітектури Рівненщини. Він входить до переліку ста чудесних замків і фортець України. Це – оборонна споруда XV століття, яку було зведено на високому пагорбі неподалік річки Стубли. Будівництво замку розпочав луцький староста Михайло Чорторийський. У 1495 році його син князь Федір Чорторийський укріпив фортецю міцними кам’яними стінами, глибоким ровом з водою, облаштованими по кутах мурованими вежами для огляду. Завершили спорудження замку 1561 року. З плином часу твердиня втрачала оборонну функцію і переходила до різних власників. Замком володіли єзуїти, його землі відходили до Австрійської імперії та Росії. На зламі XVIII–XIX століть він стояв пусткою.

Дізнатися більше про історію Клеванського замку можна у відеосюжеті "Час минулого: унікальний Захід. Покинута твердиня".