Відеотека

Про мандрівку Шевченка Волинню | Перша частина «Так було»

Анотація: У 1846 році як член Археографічної комісії Тарас Шевченко їде до Почаєва, щоб змалювати види Лаври. Мандрівка Поділлям та Волинню глибше познайомить поета зі своїм народом та відкриє нові кордони власної національної ідентичності. Рівненські краєвиди стануть невід`ємною частиною неперевершених літературних шедеврів митця. Переглянути та дізнатися більше про перебування Тараса Григоровича Шевченка на Волині можна у відеосюжеті журналіста Олександра Бухала.

Повернення дерев'яної іграшки

Анотація: Традиція створення іграшки живе в українській культурі споконвіку. Глиняна, дерев’яна, з тканини, соломи, лози, тіста - це далеко не вичерпний перелік видів традиційної української іграшки. Незважаючи на таке розмаїття, в Україні діють всього два державних музеї, присвячених цьому виду народної творчості: у Києві та Львові. Водночас українські дерев’яні вироби здобувають популярність в усьому світі. Наприклад, UGEARS чи WUMBA, чиї «іграшкові» стартапи на краудфандинговій платформі для фінансування творчих проєктів Kickstarter швидко знайшли прихильників.  Андрій Бондарук із села Княгининок на Волині робить усе можливе, аби відродити й популяризувати традиційну українську іграшку. Чоловік не лише вивчає її історію, а й майструє вироби самотужки, у маленькій майстерні в гаражі. Спочатку він виготовляв іграшки лише для друзів, але згодом почав робити їх і на продаж. Разом із дружиною Іриною Андрій започаткував проєкт «Українська іграшка», в межах якого команда ділиться історією української іграшки, організовує майстер-класи, знайомить аудиторію з роботами дослідників-етнографів, а також представляє Україну за кордоном.

Синагога в Острозі. Відновлення руїни

Анотація: Одна з найбільших синагог Східної Європи розташована в Острозі. Уже 20 років її відновлює місцевий мешканець, етнічний єврей Григорій Аршинов. Григорій – професійний будівельник, що взявся за порятунок історичної пам’ятки та вклав у це вже понад 180 тисяч доларів. За його словами, перші євреї з’явилися в місті на запрошення князів Острозьких ще в XIV столітті. Сьогодні, за даними Асоціації єврейських громадських організацій України, на її території є близько 800 синагог, декотрі з яких збереглися лише частково.

Власники міста князі Острозькі у XVI ст. запросили в Острог євреїв, аби ті сприяли розвитку торгівлі та ремесел. Євреї були задіяні у виробництві пива, меду та горілки. Так розпочалась історія єврейської громади на Волині, яка є однією з найдавніших на території України. Вже на початку XVII ст. там проживало близько трьох тисяч євреїв. Григорій Аршинов називає Острог визначним містом для єврейської спільноти, адже саме воно свого часу було центром об’єднання єврейських громад.

Нове лірництво

Анотація: Лірництво з’явилося в Україні у XVI столітті й поступово розвинулося в потужний мистецький рух, що існував до початку ХХ століття. Тоді радянська влада почала масові репресії та арешти лірників і знищення лірницьких шкіл. Сьогодні ж є етномузиканти, які власноруч роблять ліри за давніми кресленнями і виконують старовинні пісні часто в сучасному аранжуванні. Один з таких виконавців-реконструкторів – музикант Андрій Ляшук – вивчає історію лірництва на рідній Волині, робить ліри та бере участь у лірницьких фестивалях в Україні та за кордоном, популяризуючи традицію.

Оствиця. Відновити давньоруське городище у Рівному

Анотація: Парк історичної реконструкції «Оствиця» розташований в Рівному, на березі озера Басів Кут. Команда місцевих активістів взялася за його створення 2020 року. Сьогодні тут роблять репліки давніх човнів, проводять історичну реконструкцію давньоруського городища, влаштовують турніри лучників та бої «русичів» із «варягами», відтворюють давньоруську зброю, посуд, прикраси та ігри.

Великдень на Волині

Анотація: Великдень — давнє обрядове свято, традиції якого українці плекали століттями та зберегли до сьогодні. Жителі кожного регіону додавали до нього автентичні елементи, збагачуючи спільні звичаї святкування. Зокрема цікаво спостерігати за тим, як готуються та зустрічають Великдень волиняни. Як і всі українці, вони ходять до церкви, печуть паски, виготовляють писанки, але роблять це по-своєму. Саме на Волині у 2013 році знайшли писанку, яку деякі науковці вважають першою: її виготовили близько 950 років тому. Із особливою шаною на Волині ставляться до випікання обрядового хліба — паски. Коли її ставили в піч, то перехрещували й обов'язково клали поверх посвячені напередодні гілочки верби. Якщо котики на них жовті — паска буде такого ж кольору, вдасться й «виросте» (тобто тісто добре зійде). Процес підготовки до свята був тривалим і з низкою звичаїв, як і дні після великодньої ночі. Наприклад, особливою волинською традицією під час святкувань є гра з крашанками. Розповідаємо про те, як українці на Волині святкують Великдень.