Відеотека

«Анна + Януш. Історія, від якої перехоплює подих». Авторська лекція Світлани Калько

Анотація: Стародавнє містечко Олика, що на Волині впродовж чотирьох століть було у власності могутнього князівського роду Радзивиллів. Воно вражало своєю красою та впорядкованістю. Тут був розкішний палац. Його останнім ординатором став Януш Францішек Радзивілл (1880–1967), постать яскрава та непересічна, пов'язана з європейською та світовою політикою, економікою та дипломатією Другої Польської Республіки. Його дружина - княжна Анна Марія Ядвіга Любомирська (1882–1947), донька власників Рівного – Станіслава та Ванди Любомирських. Пара ще дітьми познайомилася під час шпанівських гостин Любомирських у Радзівілів. На все життя Шпанів залишився дорогим у пам’яті Януша Радзивілла. Саме у Шпановській резиденції був народжений один із синів князів Радзивилів, доля котрого у майбутньому була пов’язана з кланом Кеннеді в США. Їхня історія життя наповнена детективними сюжетами та трагічним фіналом та могла б лягти в основу книги чи фільму. Слухайте про історію заручин, весілля та подружнього життя Януша та Анни Радзивиллів, їхню родинну трагедію та роль радянської влади, органів НКВС у їхніх долях.

Спікер: Світлана Калько – рівненська журналістка, краєзнавиця, дослідниця і популяризаторка історії Рівного, головна редакторка інформаційно-пізнавального сайту РівнеРетроРитм. Лекція Світлани Калько відбулася у лютому 2024 року у Рівненській обласній бібліотеці. До вашої уваги запис авторської лекції краєзнавиці.

Лекція Світлани Калько «Розкриті та приховані таємниці поховань на Дубенському цвинтарі»

Анотація: Таємниці поховань на Дубенському цвинтарі у Рівному все ще залишаються нерозгаданими до кінця. Однак зазирнути через завісу невідомого ми зможемо, переглянувши відео авторської лекції рівненської краєзнавиці Світлани Калько «Розкриті та приховані таємниці поховань на Дубенському цвинтарі». Тепер ми можемо стверджувати, що Дубенське кладовище разом з невеличкою капличкою було призначене для поховань військових, що цвинтарну капличку упродовж 1911-1913 років перебудували в церкву на честь Святителя Миколая Чудотворця, і вона стала гарнізонною церквою. Церква пережила польські часи, а от більшовики її закрили. У приміщенні церкви з 1961-го по 1991-й рік діяла майстерня з виготовлення трун, огорож та надмогильних пам’ятників. Відновленим, перебудованим і освяченим храм став у 1991 році. Тоді і з’явилися сім куполів і дзвіниця. Найдавніші поховання на Дубенському цвинтарі датовані 1900-м роком і розташовані вони біля церкви. Більшість пам’ятників виготовлялися в одній рівненській майстерні власника Ярмушевського, про свідчить авторський напис на пам’ятниках «Ровно. Ярмушевскій». З Дубенським кладовищем пов’язані імена багатьох відомих рівнян. Добре збереглися могили Василя Тютюнника – генерала-хорунжого, що помер у Рівненському шпиталі у віці 29 років, репресованої графині Коморовської. Цікавими виявилися історії поховань Яніни-Марії Бляхович, Анни Динаковської – соратниці та помічниці відомого ксендза Серафіма Кашуби, князів Любомирських, Олеко Дундича, та інших відомих особистостей, пов’язаних з минувшиною Рівного.

Світлана Калько – рівненська журналістка, краєзнавиця, дослідниця і популяризаторка історії Рівного, головна редакторка інформаційно-пізнавального сайту РівнеРетроРитм. Лекція Світлани Калько відбулася у січні 2024 року у Рівненській обласній бібліотеці. До вашої уваги запис авторської лекції краєзнавиці.

Хмельниччина туристична. Старокостянтинів

Анотація: Одне з найвідоміших історичних міст Хмельниччини – Старокостянтинів. Його у 1561 році заснував князь Костянтин Острозький на місті викупленого села Колищенці. Старокостянтинів будувався разом із замком князів Острозьких. Більше дізнатися про те, як раніше називалося місто, що є головними родзинками міста, що збудовано у місці злиття двох річок – Случ та Ікопоть, які замкові об'єкти збереглися донині, що вдалося відшукати археологам поруч з палацом та яке у нього майбутнє дивимося у відеосюжеті.

Від козаків до королів: Вишнівець. Українські палаци. Золота доба

Анотація: Палац у Вишнівці називають українським Версалем через його зовнішній вигляд та дзеркальну залу в інтер'єрах, таку саму, як у Версалі – французькій королівській резиденції. Збудувала цей палац родина Вишневецьких. Це та родина, яка дала нам засновника традицій першої Запорізької Січі – Дмитра «Байди» Вишневецького. Всі в Україні знають про цей факт, проте мало хто знає, що Вишневецькі володіли розкішним палацом на Заході України. Історія Вишневецького палацу розповідає про боротьбу між різними імперіями, що у підсумку істотно вплинуло на нашу самобутню українську ідентичність. Про історію палацу в містечку Вишнівці розповідає Акім Галімов, у проєкті "Українські палаци. Золота доба".

Лекція від Світлани Калько «Рід Любомирських. Історії князівського кохання»

Анотація: Останні власники Рівного, князі Любомирські, залишили в нашому місті чимало згадок про себе. Світлана Калько, рівненська краєзнавиця та журналістка докладно дослідила життєві історії князів. Завдяки лекції «Рід Любомирських. Історії князівського кохання», яка була прочитана у Рівненській обласній бібліотеці, ми змогли доторкнутися до деяких з цих історій. Особливою виявилася інформація про маєток Любомирських, його перебудову, розквіт і падіння, роль князівської родини у культурному житті міста, благодійність, побудову каплиці та костелу святого Антонія. У розповіді були згадані князівські нащадки, що мешкають у Великобританії та США, а також наші слухачі дізналися багато несподіваних подробиць князівського побуту. Дізналися про романтичні, щасливі та трагічні історії кохання Людовики Любомирської та Тадеуша Костюшка, Казимира та Зінаїди Любомирських, Анни Любомирської та Януша Радзивілла.

Що ховає Острозький музей книги?

Анотація: Експозиція музею книги та друкарства в Острозі складається зі старих та напрочуд цінних книг. Завдяки творчому підходу та нестандартним рішенням працівникам музею вдалося зацікавити своєю установою широке коло відвідувачів. Завідувачка музею Світлана Позіховська разом із колегою Андрієм Брижуком активно розвивають музей, роблячи акцент на цифровій трансформації та доступності. У 2019 році перший поверх закладу став культурним хабом, а в експозиційних залах з’явилися сенсорні інфопанелі. Старовинні видання тут не тільки демонструють, а й досліджують та оцифровують.