Новини
Публічна лекція «Загадки Басівкутського городища. Погоринські міста Х–ХІІІ століття»
6 листопада о 14 год. у відділі краєзнавства Рівненської обласної наукової бібліотеки відбудеться зустріч з відомим українським вченим-істориком, доктором історичних наук Богданом Прищепою. Тема публічної лекції «Загадки Басівкутського городища. Погоринські міста Х–ХІІІ століття».
Розмовлятимемо про археологічні дослідження пам’ятки національного значення – давнього укріплення Х–ХІ століть в межах колишнього села Басів Кут на південній окраїні міста Рівне. Укріплення-фортецю збудували як невеликий замок для княжого намісника, але проіснувало воно недовго. Якою була його подальша доля? Ось про це ми і дізнаємося від Богдана Прищепи.
Ми працюємо для Вас, тому намагаємося як найдосконаліше розповідати про історію нашого краю!
Адреса:
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
4-й пов., відділ краєзнавства
Новини
Онлайн-виставка документів «З історії ярмарки-виставки «Волинські торги» в місті Рівне»
На сайті Державного архіву Рівненської області представлена онлайн-виставка документів на тему: «З історії ярмарки-виставки «Волинські торги» в місті Рівне».
У період між двома світовими війнами Рівне входило до складу Польщі – місто стало частиною Волинського воєводства. На той час Рівне було одним із найбільших міст Волинського воєводства, а отже, в місті жваво розвивалась торгівля. В 30-х роках XX століття, щороку на початку осені в місті відбувався масштабний ярмарок торгівлі – Волинські торги. Торгівельний ярмарок був започаткований 1930 року і щороку гостинно приймав торговців і покупців. В місто з’їжджались торговці та покупці ледве не з усієї Польщі заради того, щоб стати учасниками та гостями Волинських торгів. Торги відбувались в міському парку, поблизу палацику Любомирських. Ярмарок вніс неоціненний вклад не лише в економічний розвиток нашого міста, а й культурний. Хтось демонстрував та продавав тут свої товари, хтось купував, хтось діловито укладав вигідні договори, а хтось відвідував масштабний ярмарок задля розваг та веселощів, які були невід’ємною складовою дійства. Тривало так до початку Другої світової війни.
Джерело: Державний архів Рівненської області
Новини
Захід «Пліч-о-пліч разом. Спільна боротьба українців та поляків у битвах під Грюнвальдом (1410), Оршею (1514), Хотином (1621), Варшавою (1920)»
5 листопада о 12:00 Рівненський обласний краєзнавчий музей спільно з Культурно-просвітницький центр ім. Т. О. Сосновського проведе зустріч напередодні Дня Незалежності Польщі під назвою: «Пліч-о-пліч разом. Спільна боротьба українців та поляків у битвах під Грюнвальдом (1410), Оршею (1514), Хотином (1621), Варшавою (1920)».
Захід відбудеться за участю музейників, краєзнавців, істориків, польської громади,студентів та школярів Рівного.
Адреса:
м. Рівне, вул. Драгоманова, 19
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Новини
Каталог про пам’ятки іконопису Волині «Волинська ікона XVI–XVIII ст. з колекції Волинського краєзнавчого музею»
Науковці Музею волинської ікони створили каталог «Волинська ікона XVI–XVIII ст. з колекції Волинського краєзнавчого музею» – своєрідний підсумок дослідницької роботи науковців за 30 років діяльності.
У Музеї волинської ікони зібрана одна з найбагатших в Україні колекція темперного іконопису. Збірка створена на основі збережених на території нинішньої Волинської області оригінальних пам’яток XVI–XVIII століть. У збірці є зразки професійного і народного малярства XVI–XVIII ст., що свідчать про високий рівень виконавчої майстерності волинських іконописців, які працювали на замовлення храмів. Унікальності колекції надає той факт, що переважна більшість пам’яток були невідомими у науковому середовищі, на відміну від творів в інших музеях. До каталогу увійшли 234 пам’ятки темперного іконопису Волині XVI–XVIII ст. У даному каталозі стуктуру каталожної статті доповнила палеографія. Це результат наукового опрацювання волинських ікон, дослідження особливостей написів саме на волинських іконах.
Дане видання буде цікавим широкому колу науковців, краєзнавців та дослідників феномену волинської ікони.
Каталог доступний за цим посиланням:
Джерела:
Нові надходження
2024-11-05 17:27:01
Прищепа Б. Погоринські міста в епоху Київської Русі
Прищепа Б. Погоринські міста в епоху Київської Русі / Б. Прищепа // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наукові записки РДГУ. – Рівне, 2011. – Вип. 22. – С. 226–228.
Анотація: У статті проаналізовано літописні повідомлення про давньоруські поселення Погориння та археологічні джерела, отримані в ході досліджень укріплених поселень ІХ–ХІІІ ст. в басейні Горині. Розглянуті питання історичної топографії, хронології та особливості розвитку найбільших міських поселень у регіоні. Визначені основні етапи розвитку погоринських міст.
Джерело: Інституційний Репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету
2024-11-05 17:22:21
Прищепа Б. А. Історія археологічних досліджень Пересопниці
Прищепа Б. А. Історія археологічних досліджень Пересопниці / Б. А. Прищепа // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наукові записки Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. – Рівне : О. Зень, 2011. – Вип. 21. – С. 255–265.
Анотація: Розглянуто особливості досліджень археологічних пам’яток Пересопниці в кінці ХІХ – на початку ХХІ ст. Дано характеристику археологічних колекцій, що зберігаються в музеях України. Проаналізовано основні етапи розвитку Пересопниці.
Джерело: Інституційний Репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету
2024-11-05 17:10:59
Прищепа Б. Дослідження планування фортифікаційних споруд Острозького замку ХVІ–ХVІІ ст.
Прищепа Б. Дослідження планування фортифікаційних споруд Острозького замку ХVІ–ХVІІ ст. / Б. Прищепа // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наукові записки РДГУ. – Рівне, 2016. – Вип. 28. – С. 366–380.
Анотація: Проаналізовано інформацію про планування та елементи оборони Острозького замку, яку містять джерела описовостатистичного характеру першої половини ХVІІ ст. У цих джерелах в структурі замку виділяються дві частини: дитинець і пригородок. Основні оборонні об’єкти дитинця (кам’яні вежа Мурована, вежа Нова і Богоявленська церква) збереглися до нашого часу і різносторонньо вивчалися науковцями. А от укріплення пригородка не збереглися, тому для їх пошуків необхідні археологічні дослідження. Охарактеризовано археологічні джерела ХV–ХVІІ ст. із розкопок 2004, 2008 рр. на території замку князів Острозьких в межах пригородка. На основі комплексного аналізу писемних, картографічних і археологічних джерел запропоновано варіант реконструкції системи оборони пригородка Острозького замку кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.
Джерело: Інституційний Репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету
2024-11-05 16:58:33
Візітів Ю. Волинський пласт: хронологія розвитку
Візітів Ю. Волинський пласт: хронологія розвитку / Ю. Візітів // Слов’янський світ і Україна : зб. наук. пр. на пошану ректора Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту, проф. Руслана Постоловського. – Рівне : О. Зень, 2021. – С. 220–228.
Анотація: Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1922–1934 роки: від часу першої документальної фіксації заснування скаутського/пластового гуртка до часу фактично цілковитого переходу вихованців волинського Пласту до складу ОУН.
Джерело: Інституційний Репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету
