Визначні події
160 років тому в Острозі було відкрито жіноче училище ім. графа Д. Блудова
1 грудня 1865 року Острозі було відкрито жіноче училище ім. графа Д. Блудова.
Майже 30 років Дмитро Блудов виношував плани створити жіноче училище на Волині. Проте в 30-х роках XIX століття його ідея була не надто популярною. У 1864 році граф Блудов помирає, так і не встигши реалізувати свій задум. Втілити ідею виявилося під силу його доньці – Антоніні Блудовій. Жіноче училище в Острозі стало для графині справою всього її життя.
Перш ніж відкрити в Острозі навчальний заклад для дівчаток, графиня об’їздила всю Волинь. Припав їй до серця саме Острог. На думку дослідників, місто привернуло увагу доньки російського чиновника своєю древньою історією (діяльністю тут князів Острозьких), вдалим розташуванням, а також наявністю тут приміщення для відкриття майбутнього училища – закритого у 1832 році капуцинського монастиря.
Тож, у березні 1865 року в місті за сприяння Блудової розпочало свою роботу острозьке Кирило-Мефодіївське братство. 1 грудня того ж року при братстві для перших шести учениць розпочалося навчання у підготовчому класі училища. А перший клас жіночого училища вдалося відкрити наступного року. Навчальний заклад графиня Блудова назвала на честь свого батька. Основною метою діяльності училища було виконання заповіту графа Д. Блудова, тобто, виховання дівчат у вірі.
Навчальний курс складався з чотирьох класів та тривав впродовж семи років: у перших трьох класах навчання тривало по два роки, а у четвертому класі – один рік.
Фінансування навчального закладу здійснювалося за кошти благодійників та самої Антоніни Блудової.
Острозьке жіноче училище було навчальним закладом закритого та приватновласницького типу. Заклад мав чіткі та в окремих моментах суворі правила для вступу. Вихованками училища Блудової могли стати лише православні дівчата, проте без вимог до соціального статусу їх батьків. Училище користувалося неабиякою популярністю.
Училище імені графа Блудова було закрите у 1923 році за часів польської влади. За 58 років свого функціонування навчальний заклад дав освіту понад 2 тис. дівчат краю. Дівчата навчилися читати, писати, а чимало з них й взагалі стали вчительками. Загалом, училище відіграло важливу роль у встановленні жіночої освіти на теренах тодішньої Волині. Воно стало одним із перших жіночих середніх навчальних закладів краю.
Література
Верховецька А. С. Жіноче училище ім. графа Д. Блудова в Острозі (1865–1923 рр.) в контексті культурно-освітніх процесів на Волині [Електронний ресурс] / А. С. Верховецька. – Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Verkhovetska_Anastasiia/Zhinoche_uchylysche_im_hrafa_D_Bludova_v_Ostrozi_1865-1923_rr_v_konteksti_kulturno-osvitnikh_protses.pdf?. – Назва з екрана.
Омельчук В. В. Сподвижники культурно-освітніх ініціатив на Волині / В. В. Омельчук // Буде освіта – буде Україна : зб. наук. пр. / В. В. Омельчук . – Рівне : Волин. обереги, 2023. – С. 30–37.
Нові книги
Історія Волині
Історія Волині / наук. ред. М. М. Кучерепа ; авт. кол.: В. А. Білик, Г. В. Бондаренко, В. І. Бортніков та ін. ; Волинський національний університет ім. Лесі Українки. – Вид. 2-е, змін. і допов. – Луцьк : Надстир’я, 2024. – 672 с.
Анотація: Це унікальне видання про важливий історико-географічний регіон України – Волинь. В одинадцяти розділах висвітлено історичний і культурний розвиток краю від найдавніших часів до сьогодення. На її сторінках у хронологічному порядку відображені щасливі й трагічні, побутові та доленосні, культурні й політичні явища у житті мешканців краю. Висвітлення поставлених проблем ґрунтується на оригінальній джерельній базі, основу якої становлять архівні свідчення та публікації документів і матеріалів, укладені українськими та зарубіжними вченими. Вони дали змогу по-новому подивитися на різні сторони багатогранного процесу історичного розвитку волинського суспільства. Краще пізнати історію Волині допоможе велика кількість ілюстративного матеріалу – репродукції гравюр, ікон, давніх портретів, картин, архівних і сучасних фотографій. Це перше видання такого типу за роки незалежності України.
Книга буде цікавою для науковців, викладачів, учителів, аспірантів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться історією Волині.
Отримати книгу можна у відділах обслуговування Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Нові книги
Музейна справа в культурно-освітньому та науковому просторі України : науковий збірник «Велика Волинь»
Музейна справа в культурно-освітньому та науковому просторі України : науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, Житомирської обласної організації НСКУ. Вип. 68 : Матеріали Всеукраїнської наук.-краєзн. конф. присвяченої 160-річчю від заснування Житомирського обласного краєзнавчого музею, 40-річчю Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука та 35-річчю Житомирського обласного літературного музею (24 жовт. 2025 р., Житомир) / упоряд. П. С. Скавронський. – Бердичів : Мельник М. В., 2025. – 526 с.
Анотація. У науковому збірнику вміщено статті і повідомлення учасників Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції за розділами:
1. Історія та сьогодення Житомирського обласного краєзнавчого музею.
2. Житомирський обласний літературний музей.
3. Фундатори та працівники, їх внесок у розбудову музеїв.
4. Музеї у формуванні політики пам’яті. Російсько-українська війна: меморіальні практики в музеях.
5. Проблеми діяльності музеїв під час сучасної російсько-української війни.
6. Фондова та експозиційна робота музеїв.
7. Екскурсійна робота музеїв.
8. Музей та соціум.
9. Роль музеїв у вихованні підростаючого покоління.
10. Загальні питання краєзнавства.
Збірник знаходиться у фонді РОУНБ
Новини
Запрошуємо на лекцію історика Володимира Марчука «Еміграція населення Волинського воєводства в країни Латинської Америки в 1930-х роках»
Про складний еміграційний процес населення Волинського воєводства, який тривав на початку ХХ століття в тому числі і в Рівному поговоримо разом з істориком Володимиром Марчуком 12 листопада о 14:00 (4-й поверх) Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
У 1930-х роках еміграція до країн Латинської Америки була значним явищем, особливо серед українських середньозаможних селян, які прагнули кращого життя. В цей період до Південної Америки приїхали десятки тисяч людей, що перетворило її на важливий центр української діаспори. Аргентина стала одним із головних напрямків української еміграції, поступаючись лише Канаді. Великі українські спільноти згодом сформувалися в Буенос-Айресі, провінції Місьйонес, Чако, Кордові та інших провінціях.
Українська еміграція мала значний вплив на формування багатокультурної мозаїки в країнах Латинської Америки.
Запрошуємо усіх, кому цікава історія нашого краю!
Нові надходження
2025-12-11 17:14:59
Денисюк В. Ситуація в культурно-релігійній сфері на Волині в першій половині ХІХ століття
Денисюк В. Ситуація в культурно-релігійній сфері на Волині в першій половині ХІХ століття / В. Денисюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Рух опору тоталітарним і окупаційним режимам на теренах Волинської області. Горохівщина в історії України та Волині : наук. зб. Вип 31 : матеріали XXXI Всеукр. наук.-практ. іст.-краєзн. конф., 14–15 трав. 2009 р., м. Луцьк–Горохів. – Луцьк, 2009. – С. 455–457.
Анотація: Волинь є регіоном, де традиційно український та польський народи співіснували та взаємодіяли протягом століть. У ХІХ ст. на Волині (в даному випадку мова йде про Волинську губернію) була досить складна ситуація соціоетнічного польсько-українського протистояння, успадкованого від Речі Посполитої після так званого третього поділу Польщі в 1795 р. Його зміст полягає в тому, що привілейовану верству населення представляли майже виключно поляки (російський елемент був ще слабким), утиснену українці. Відповідно такий стан був тісно взаємоузалежненим із іншими сферами життя, в тому числі культурно-релігійною. З кінця XVIII ст. відбувалась заміна на місці домінантної культури польської російською в даному регіоні...
Джерело: Academia.edu Journals
2025-12-11 15:44:11
Денисюк В. І. Російська місцева адміністрація та польська шляхта в контексті вирішення «польського питання» на Волині в першій третині ХІХ ст.
Денисюк В. І. Російська місцева адміністрація та польська шляхта в контексті вирішення «польського питання» на Волині в першій третині ХІХ ст. / В. І. Денисюк // Rocznik Przemyski. T. XLVIII. – 2012. - Z. 4. – Ss. 33–42.
Анотація: У цій статті розглядається проблема взаємин між польськими елітами та місцевою Волинською адміністрацією після провалу Листопадового повстання та приєднання Волинської області до складу Російської держави. На основі широкого кола прикладів з історії західних частин Російської імперії автор намагається ознайомити читача зі складністю російської національної політики та ідеології щодо дуже привабливої польської культури.
Denisiuk W. Russian local administration and Polish nobility in the context of “the Polish question” solution in the region of Wolyn (1800-1830)
Summary: The following paper presents the problem of relations between the Polish elites and the local Wolyn administration after the failure of the November Uprising and the incorporation of the region of Wolyn to the Russian state. Based on a wide variety of examples from the history of the Western parts of the Russian empire, the author is trying to introduce to the complexity of the Russian natio-nal politics and ideology towards a very attractive Polish culture.
Джерело: Academia.edu Journals
2025-12-10 17:37:52
Денисюк В. Польська політична доктрина та Волинь у кінці XVIII - 30-х роках ХІХ ст.
Денисюк В. Польська політична доктрина та Волинь у кінці XVIII - 30-х роках ХІХ ст. / В. Денисюк // Матеріали ІІІ Волинської історико-краєзнавчої конференції, 12-13 листоп. 2010 р., м. Житомир. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. – С. 36-38.
Анотація: У кінці XVIII ст. землі Речі Посполитої була поділені між трьома могутніми державами. Волинь, як і все Правобережжя, перейшла до складу Російської імперії. Було створено Ізяславське намісництво, пізніше - Волинську губернію. Установлено прерогативу імператорської влади. Проте за фасадом грандіозних адміністративних та правових змін приховувались інші, не менш важливі процеси. Польська нація єдина з-поміж слов'янських зберігала державність аж до кінця XVIII ст. Річ Посполита зі своїм специфічним поєднанням конфедеративного укладу та виборчої монархії при домінуванні шляхти в суспільно-політичному житті країни була унікальним явищем в історії Європи. Ця держава була одним із домінуючих суб'єктів міжнародної політики у XVI-XVII ст. Усе це призвело до створення в уяві польської шляхти як представницької верстви населення в Речі Посполитій політичного міфу про обставини свого етногенезу так званий сарматський міф.
Джерело: Academia.edu Journals
2025-12-10 17:13:02
Денисюк В. Утвердження православ’я як засіб зміцнення позицій російської влади на Волині в кінці XVIII – 30-х роках XIX ст.
Денисюк В. Утвердження православ’я як засіб зміцнення позицій російської влади на Волині в кінці XVIII – 30-х роках XIX ст. / В. Денисюк // Науковий вісник ВНУ ім. Лесі Українки. – 2010. – № 1 : Історичні науки. – С. 23–28.
Анотація: У статті розглянуто проблему утвердження православної церкви на Волині в 20-30-х рр. ХІХ ст. На основі аналізу ситуації в Луцькому повіті автор спробував показати значення церковної організації в системі контролю російського уряду над селянами у Волинській губернії, дати характеристику ставленню селянства до православної, католицької та уніатської церков у цей період. Особливу увагу акцентовано на визначенні впливу досліджуваної проблеми на польсько-український соціоетнічний конфлікт.
Джерело: Academia.edu Journals
