Новини

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України і Волині : наук. зб. Вип. 73 : матеріали Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, Луцьк-Стара Вижівка / упоряд.: Г. Бондаренко, В. Недзельський, А. Силюк та ін. – Луцьк, 2023. – 329 c.

Анотація: У збірнику вміщено статті та повідомлення про Старовижівщину, її природу, історію від найдавніших часів, культуру, етнографію, населені пункти, історичні постаті тощо. Розраховано на широке коло краєзнавців, дослідників, науковців, музейних, архівних і бібліотечних працівників.

Ознайомитись з електронним варіантом наукового збірника «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України і Волині» можна на сайті Волинського краєзнавчого музею.

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Див. також на сайті «Історична Волинь»

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України і Волині : наук. зб. Вип. 73 

Волинська ікона: дослідження та реставрація : наук. зб. Вип. 29 : матеріали XXIX Міжнародної наукової конференції, присвяченої 30-річчю Музею волинської ікони, м. Луцьк, 19–20 жовт. 2023 р. / упоряд. Т. Єлісєєва, Л. Мірошниченко-Гусак. – Луцьк, 2023. – 160 с., іл.

Анотація: До наукового збірника увійшли доповіді й повідомлення учасників 29 Міжнародної наукової конференції, присвяченої 30-річчю Музею волинської ікони, у яких розглядаються питання з дослідження та реставрації іконопису, висвітлюються проблеми вивчення сакрального мистецтва та його каталогізації. Окремі повідомлення містять результати обстеження музейних предметів та приміщень, що проводилися художниками-реставраторами й науковими співробітниками Національного науково-дослідного реставраційного центру України та його Львівською філією в межах програми допомоги музейним установам України під час воєнного стану. Видання розраховане на науковців, реставраторів, музейних працівників, викладачів і студентів різних закладів освіти, усіх, хто цікавиться мистецькою спадщиною України.

Ознайомитись з електронним варіантом наукового збірника «Волинська ікона: дослідження та реставрація» можна на веб-сторінці Волинського краєзнавчого музею.

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Див. також на сайті «Історична Волинь»

Волинська ікона: дослідження та реставрація : наук. зб. Вип. 29

 31 січня о 14:00 у відділі краєзнавства Рівненської ОУНБ відбудеться зустріч-дискурс на тему «Що тепер досліджують рівненські музейники?». Ми будемо говорити про науковців, краєзнавців, музейників, які не виїхали за кордон, а навчилися жити і працювати у нових реаліях війни.

Як українським музеям вдалося адаптуватися до роботи  в умовах війни? Як фінансуються? Над якими проектами працюють, як самореалізовуються його працівники? Про все це будуть розповідати науковці-музейники, подружжя Ольга Морозова та Віктор Луц. 

Ольга Морозова – історик, краєзнавець, завідувачка сектором впровадження цифрових технологій Рівненського обласного краєзнавчого музею. 

Віктор Луц – історик, краєзнавець, науковий співробітник сектору мистецтв Рівненського обласного краєзнавчого музею, доцент кафедри архітектури Національного університету водного господарства та природокористування, член Національної Спілки художників України, заслужений працівник культури України.

Чекаємо усіх, кому небайдужа історія рідного краю! Як завжди буде цікаво та пізнавально!

м. Рівне вул. Олександра Борисенка, 6

067 360 7427

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

30 січня 2024 року виповнюється 190 років від дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича – українського історика, археолога, етнографа, нумізмата, публіциста і громадського діяча, одного з ідеологів українського національно-визвольного руху другої половини XIX ст.

Володимир Боніфатійович Антонович народився 30 січня 1834 р. в містечку Махнівці Махнівського повіту Київської губернії (тепер Козятинський район, Вінницької області), у родині зубожілих, безземельних польських шляхтичів, генеалогічно споріднених з Правобережною Україною. Освіту здобував у Рішельєвському ліцеї та 2-й Одеській гімназії, після закінчення якої 1850 р. вступив на медичний факультет університету Св. Володимира, а згодом – у 1860 р. здобув історико-філологічний фах. Неабиякий вплив на становлення В. Антоновича як історика мав М. Максимович. Свою першу історичну розвідку Антонович написав у 1863 р. – «О происхождении казачества». У 1878 р. В. Антонович захистив дисертацію на тему: «Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого кн. Ольгерда». Світогляд історика ще за студентських років формувався під впливом козацької давнини, творів Т. Шевченка, П. Куліша, етнографічних досліджень тощо. Також В. Антонович сам здійснював експедиції з метою вивчити побут і життя українців на Волині, Поділлі, Київщини, Холмщини, Херсонщини тощо. На початку 60-х pp. XIX ст. Антонович приєднався до українського товариства «Громада» у Києві, очолював «хлопоманський» гурток, учасники якого декларували, що український народ має право на своє національне відродження та самовизначення. Викладацькій та науковій діяльності присвятив близько 30 років життя (лекції з історії Галицької Русі, Великого князівства Литовського, українського козацтва, джерелознавства та допоміжних дисциплін). Цікавився В. Антонович також історією української культури та етнографією, захоплювався археологією та нумізматикою. У 1882 р. взяв активну участь у створенні журналу «Киевская старина». У цьому журналі В. Антонович опублікував і свою повість «Уманский сотник Иван Гонта» (1882 р.). Останні роки життя В. Антонович працював над дослідженнями з історії України, збирав документальні відомості для історико-географічного словника України, який так і не було видано. Володимир Антонович— автор понад 300 праць з історії, археології та етнографії України. Зібрав, зредагував і видав 9 томів «Архив Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України XVI—XVIII століть. Наприклад, деякі вступні статті Антоновича до цих томів: «О мнимом крестьянском восстании на Волыни в 1789 г.» (1902); «О крестьянах в Юго-Западной России по актам 1770—1798 гг.»; «О происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России» (1867); «О городах в Юго-Западной России по актам 1432—1798 гг.» (1870); «Об унии и состоянии православной церкви с половины XVII до конца XVIII в.» (1871) тощо. Найважливіші праці Антоновича з археології: «Раскопки в земле древлян» (1893); «Археологическая карта Киевской губернии» (1895); «Археологическая карта Волынской губернии» (1900); «Описание монет и медалей, хранящихся в нумизматическом музее Университета Св. Владимира» (1896). Інші головні праці Антоновича: «Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда» (1877—1878), «Про місцезнаходження літописних міст Шумська і Пересопниці» (1901). Помер Володимир Антонович 21 березня 1908 р.

Література

Антонович В. Б. Моя сповідь : вибр. істор. та публіцист. твори / В. Б. Антонович. – Київ : Либiдь, 1995. – 813 c. – (Пам'ятки історичної думки України).

Антонович В. Б. Коротка історія Козаччини / В. Б. Антонович. – Київ : Україна, 2004. – 301 с.

Антонович В. Що принесла Україні Унія : стан української православної церкви від пол. 17 ст. до кінця 18 ст. / В. Антонович. – Вид. 2-ге, доповн. – Еккелезія, 1991. – 131 с.

****

Білодід В. Д. Історіографія української етноментальності : В. Б. Антонович : історіософ. нариси / В. Д. Білодід ; за ред. Н. П. Поліщук. – Київ : Вища шк., 2011. – 335 с.

Антонович Володимир Боніфатійович [Електронний ресурс] : дослідники Великої Волині // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/47. – Назва з екрану.

26 січня 2024 року о 13:00 в Будинку культури цементників відбудеться презентацію наукового збірника «Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині» (випуск 3)

У цьому збірнику вас чекають цікаві розповіді про ранньомодерні джерела європейської ідентичності волинян-українців. Ви дізнаєтеся про їхню жертовну і сповнену трагізму історію, а також про звитяги у боротьбі за своє національно-державне існування в новітній період історії.

На події будуть автори та члени редколегії збірника: Андрій Жив’юк, Андрій Фелонюк, Руслана Давидюк, Інна Мартинчук. Це чудова можливість поспілкуватися з експертами та дізнатися більше про дослідження їхньої команди. Не пропустіть захід, який об’єднає нас та дозволить краще зрозуміти красу історії нашого регіону!

Джерело: Будинок культури цементників

25 січня 2024 року о 12:00 у Березнівському краєзнавчому музеї відбудеться презентація книги Наталії Трохлюк «Березне на Волині. Світлини Митрофана Янцевича».

Фотоальбом про містечко та його мешканців на світлинах Митрофана Янцевича. Свої знімки майстер часто клеймував штампами «Березне на Волині. Фото-аматор М. Янцевич». Книга дозволить доторкнутись до локальної історії провінційного Березного, відкрити для себе минуле століття разом із його мешканцями. Місцевий фотоаматор зафіксував не лише краєвиди старого міста, але й зумів передати важливі моменти життя та ідентичність його жителів. У виданні оприлюднено 150 знімків, відібраних з понад тисячі фотографій переважно з фондової колекції Березнівського краєзнавчого музею.
Джерело: Березнівський краєзнавчий музей