Фонове зображення для блоку новин

Новини

Новини

Публічна лекція «Парк, що пам’ятає князів: минуле, сучасність і майбутнє історичної резиденції»

11 червня о 14:00 в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція, присвячена унікальній зеленій пам’ятці Рівного – парку імені Тараса Шевченка, що колись був князівською резиденцією. Спікер заходу – відома рівненська журналістка та краєзнавиця Світлана Калько.

Цей простір – не лише осередок природи, а й живий свідок історії, що бере початок із часів, коли тут мешкали власники міста, приймали поважних гостей та творили місцеву історію. Під час лекції ви почуєте не лише про славне минуле – палац, алеї, водойми та події, що тут відбувалися, а й про сучасні виклики: загрози забудови, втрату історичних елементів, байдужість. Обговоримо, як кожен із нас може долучитися до збереження цього особливого місця: від фіксації спадщини до громадського впливу на прийняття рішень.

Адреса: 

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й поверх, «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Новини

Водіння Куста в Ладомирії

Понеділок, 9 червня о 12:00 етнопарк «Ладомирія» запрошує на магічну подію – відтворення стародавнього обряду «Водіння Куста» за участю носіїв, родини Чудіновичів із села Сварицевичі та народного аматорського фольклорного ансамблю «Намисто» Дубровицького будинку культури.

Це живий голос минувшини, який лунає й сьогодні – у піснях, убраннях, обрядах і серцях тих, хто зберіг це через покоління.

Водіння Куста – свято природи, жіночої сили та зв’язку з предками. Це не реконструкція. Це автентичний обряд, що пройшов крізь століття й зберігся у серцях людей. Це – жива культура, яка дихає піснями, вбранням, ритуалами та любов’ю до рідної землі.

 

Приходьте з рідними – доторкніться до глибин поліської культури!                                 

Адреса:

Етнопарк «Ладомирія»

м. Радивилів, вул. Шкільна 1

Рівненська область

Деталі за телефоном: +380 (99) 364 65 14 – Наталія

Джерело: Етнопарк «Ладомирія»

Нові книги

Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону

Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону / Ю. Л Пшеничний. – Рівне : Формат-А, 2024. – 535 с.

Анотація: Монографія висвітлює процес просторового формування і розвитку поселенських структур у басейні середньої течії річки Ікви. Значна увага приділена питанню появи та розбудови міського центру мікрорегіону – міста Дубно. Виходячи із рівня інформативності археологічних, писемних та картографічних джерел, проаналізовано особливості виділення та функціонування основних компонентів міської організації на різних історичних етапах. Доведено, що місто зародилося на племінній основі, а його складові частини (дитинець, окольний город, посад, передгороддя) сформувалися у період Давньої Русі. Охарактеризовано присутність в ХІІ–ХІІІ ст. тісного соціально-господарського зв’язку Дубна з його феодалізованою околицею.

Розглянуто планування, просторові, архітектурні, культурні особливості міста доби князів Острозьких та їхніх спадкоємців. Особливу увагу приділено проблемам функціонування замку, ринку, храмів, монастирів, кладовищ, вуличної сітки, передмість, оборонних укріплень, а також питанням соціальної топографії. Реконструйовано просторові розміри сільськогосподарської округи міста. Робота відображає сучасний стан розвитку наукових знань по даній темі. Вона є доповненою і розширеною версією кандидатської дисертації автора, захищеної в Інституті археології НАН України в 2017 р. за рекомендацією Відділу давньоруської та середньовічної археології.

Ознайомитися з книгою Юрія Пшеничного «Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону» можна на сайті «Історична Волинь». Посилання для перегляду: 

Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону / Ю. Л Пшеничний. – Рівне : Формат-А, 2024. – 535 с.

Визначні події

Селецький Арсеній Костянтинович – церковний діяч, автор монографії «Острожская типография и ее издания» : 165 років від дня народження

8 червня 2025 року виповнюється 165 років від дня народження Арсенія Костянтиновича Селецького – церковного діяча, автора першої друкованої праці присвяченої Острозькій друкарні «Острожская типография и ее издания» (1885).

Народився Селецький Арсеній 8 червня 1860 року в с. Хролин Заславського повіту Волинської губернії (нині Шепетівського району Хмельницької області). Автор першої друкованої праці, спеціально присвяченої Острозькій друкарні та її виданням у зв’язку з діяльністю академії кін. ХVІ – поч. ХVІІ cт. в Острозі. Закінчив Волинську духовну семінарію (1881), Київську духовну академію (1885). Як пошукову роботу на здобуття академічного ступеня кандидата богослов’я підготував монографію «Острожская типография и ее издания», яку ще до захисту опублікував у пресі («Волынские епархиальные ведомости», 1884–1885) і окремим виданням (1885). При захисті в духовній академії ця робота була відхилена як невідповідна вимогам до православної богословської науки; ступінь кандидата богослов’я пошукач не отримав і надалі служив чиновником у Київській контрольній палаті. Робота А. Селецького отримала неоднозначну оцінку спеціалістів («Книга не відрізняється новизною фактів, але являє собою чудове зібрання усіх даних. які відомі про Острозьку друкарню», І. Каманін, 1886; «Праця маловартісна, про Острозьку друкарню, як друкарню, тут нічого нема… Автор не дав собі раду з цією великою літературою», І. Огієнко, 1923). 

Література 

Каманин И. Арсен Селецкий. Острожская типография и ее издания. Почаев, 1885 / И. Каманин // Киевская старина. – 1886. – № 1. – С. 161–164. 

Манько М. Селецький Арсеній / М. Манько // Острозька академія XVI–XVII століття : енцикл. / ред. колегія : І. Пасічник, П. Кралюк, А. Атаманенко та ін. – Острог : Нац. ун-т «Острозька академія», 2011. – С. 408.

Манько М. Церковні краєзнавці Волині кінця 19 – поч. 20 ст. – дослідники і популяризатори історії книги та друкарства / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Остроз. акад.», 2012. – Вип. 5. – С. 463–474.

Манько М. Церковні краєзнавці Волині кінця ХІХ – початку ХХ століття – дослідники, популяризатори і зберігачі спадщини Острозької Слов’яно-Греко-Латинської академії / М. Манько // Рівненська єпархія, 2008. – Рівне : Рівнен. єпархія УПЦ, 2009. – С. 91–98.

Огієнко I. І. Історія українського друкарства / І. І. Огієнко / упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. ‒ Київ, Либідь, 1994. ‒ С. 95, 206. – (Пам’ятки історичної думки України) 

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2025-06-10 17:18:35

Войтович В. М. Храм : пам’ятки церковної архітектури міста Рівного та його околиць

Войтович В. М. Храм : пам’ятки церковної архітектури міста Рівного та його околиць : альбом / В. М. Войтович. – Рівне, 1995. – 64 с.

Анотація: В альбомі рівненського художника Валерія Войтовича зібрано малюнки православних храмів Рівного та Рівненського району. Церковна архітектура краю, представлена тут, має давні традиції та високу мистецьку вартість.

Книга зацікавить як широке коло читачів, залюблених в історію рідного краю, так і фахівців із мистецтвознавства, архітектури, історії, культури.

Зміст

Передмова. – С. 3.

П. Дорошко. Старенька церква. – С. 4.

Церква на Волині. – С. 5.

Церква с. Милостів. – С. 9.

Церква с. Старожуків. – С. 10.

Церква с. Тайкури. – С. 11.

Церква с. Караєвичі. – С. 12.

Церква с. Городок. – С. 13.

Церква с. Грабів. – С. 14.

Церква м. Рівне. – С. 15.

Церква с. Городище. – С. 16.

Церква с. Хотинь. – С. 17.

Церква с. Забороль. – С. 18.

Церква с. Грушвиця. – С. 19.

Церква с. Великий Житин. – С. 20.

Церква с. Понебель. – С. 21.

Церква с. Оржів. – С. 22.

Церква с. Новий Двір (м. Рівне). – С. 23.

Церква с. Корнин. – С. 24.

Церква с. Волошки. – С. 25.

Церква с. Голишів. – С. 26.

Церква смт. Клевань-Перший. – С. 27.

Церква с. Великий Олексин. – С. 28.

Церква с. Обарів. – С. 29.

Церква с. Малий Житин. – С. 30.

Церква с. Сухівці. – С. 31.

Церква с. Колоденка. – С. 32.

Церква с. Козлін. – С. 33.

Церква с. Кустин. – С. 34.

Церква с. Пересопниця. – С. 35.

Церква с. Гориньград-Перший. – С. 36.

Церква с. Шубків. – С. 37.

Церква м. Рівне. – С. 38.

Церква с. Золотіїв (м. Рівне). – С. 39.

Церква с. Шпанів. – С. 40.

Церква с. Олександрія. – С. 41.

Церква с. Глинки. – С. 42.

Церква с. Заріцьк. – С. 43.

Церква с. Тинне (м. Рівне). – С. 44.

Церква с. Велика Омеляна. – С. 45.

Церква с. Квасилів. – С. 46.

Воскресенська соборна церква м. Рівне. – С. 47.

Церква с. Басів Кут (м. Рівне). – С. 48.

Церква с. Біла Криниця. – С. 49.

Церква с. Дядьковичі. – С. 50.

Церква с. Макотерти. – С. 51.

Церква с. Бронники. – С. 52.

Церква с. Білівські Хутори. – С. 53.

Церква с. Дворовичі. – С. 54.

Церква с. Ясениничі. – С. 55.

Церква с. Клевань-Другий. – С. 56.

Церква с. Рогачів. – С. 57.

Хрест на церкві. – С. 58.

Література. – С. 62.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

2025-06-10 17:06:50

Годованюк О. Прояви готики в мурованому монументальному будівництві Волині в кінці XIII – упродовж XVI століття

Годованюк О. Прояви готики в мурованому монументальному будівництві Волині в кінці XIII – упродовж XVI століття / О. Годованюк // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії : зб. наук. пр. – Київ : ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. – Вип. 9. – С. 203–210.

Анотація: Створення на Волині монументальних мурованих будівель, в архітектурі яких простежується вплив готики, припадає на період розквіту Галицько-Волинського князівства (друга половина XIII – початок XIV ст.) – на час, коли Волинь входила до складу Великого князівства Литовського та Польщі (XIV–XVI ст.). Упродовж цих віків були збудовані муровані оборонні споруди, костели та церкви.

Джерело: Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України

2025-06-10 16:35:44

Кучинко М. М. Міста і городища Луцької землі княжої доби у світлі археології

Кучинко М. М. Міста і городища Луцької землі княжої доби у світлі археології / М. М. Кучинко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність : зб. наук. пр. – Львів, 2011. – Вип. 20 : Actes testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича. – С. 414–421.

Анотація: Серед старожитностей Луцької землі Х–ХIV ст. особливої уваги заслуговують дві категорії поселень – міста і городища. Торкаючись першої категорії, зауважимо, що в княжому періоді тут функціонували три міста: Луцьк, Шеполь і Коршів. Про час спорудження луцьких укріплень і їх характер, про архітектурні та житлово-господарські будівлі стало відомо завдяки розкопкам. На основі результатів археологічних досліджень автора, який виявив під Стировою вежею рештки кам’яної стіни завтовшки 3–3,5 м, змурованої в романському стилі, а також рештки кам’яної стіни між В’їзною і Владичою вежами, на якій було зведено цегляні стіни Замку Любарта.

Джерело: Інституційний репозитарій Волинського національного університету імені Лесі Українки