

Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону
Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону / Ю. Л Пшеничний. – Рівне : Формат-А, 2024. – 535 с.
Анотація: Монографія висвітлює процес просторового формування і розвитку поселенських структур у басейні середньої течії річки Ікви. Значна увага приділена питанню появи та розбудови міського центру мікрорегіону – міста Дубно. Виходячи із рівня інформативності археологічних, писемних та картографічних джерел, проаналізовано особливості виділення та функціонування основних компонентів міської організації на різних історичних етапах. Доведено, що місто зародилося на племінній основі, а його складові частини (дитинець, окольний город, посад, передгороддя) сформувалися у період Давньої Русі. Охарактеризовано присутність в ХІІ–ХІІІ ст. тісного соціально-господарського зв’язку Дубна з його феодалізованою околицею.
Розглянуто планування, просторові, архітектурні, культурні особливості міста доби князів Острозьких та їхніх спадкоємців. Особливу увагу приділено проблемам функціонування замку, ринку, храмів, монастирів, кладовищ, вуличної сітки, передмість, оборонних укріплень, а також питанням соціальної топографії. Реконструйовано просторові розміри сільськогосподарської округи міста. Робота відображає сучасний стан розвитку наукових знань по даній темі. Вона є доповненою і розширеною версією кандидатської дисертації автора, захищеної в Інституті археології НАН України в 2017 р. за рекомендацією Відділу давньоруської та середньовічної археології.
Ознайомитися з книгою Юрія Пшеничного «Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону» можна на сайті «Історична Волинь». Посилання для перегляду:
Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону / Ю. Л Пшеничний. – Рівне : Формат-А, 2024. – 535 с.
Селецький Арсеній Костянтинович – церковний діяч, автор монографії «Острожская типография и ее издания» : 165 років від дня народження
8 червня 2025 року виповнюється 165 років від дня народження Арсенія Костянтиновича Селецького – церковного діяча, автора першої друкованої праці присвяченої Острозькій друкарні «Острожская типография и ее издания» (1885).
Народився Селецький Арсеній 8 червня 1860 року в с. Хролин Заславського повіту Волинської губернії (нині Шепетівського району Хмельницької області). Автор першої друкованої праці, спеціально присвяченої Острозькій друкарні та її виданням у зв’язку з діяльністю академії кін. ХVІ – поч. ХVІІ cт. в Острозі. Закінчив Волинську духовну семінарію (1881), Київську духовну академію (1885). Як пошукову роботу на здобуття академічного ступеня кандидата богослов’я підготував монографію «Острожская типография и ее издания», яку ще до захисту опублікував у пресі («Волынские епархиальные ведомости», 1884–1885) і окремим виданням (1885). При захисті в духовній академії ця робота була відхилена як невідповідна вимогам до православної богословської науки; ступінь кандидата богослов’я пошукач не отримав і надалі служив чиновником у Київській контрольній палаті. Робота А. Селецького отримала неоднозначну оцінку спеціалістів («Книга не відрізняється новизною фактів, але являє собою чудове зібрання усіх даних. які відомі про Острозьку друкарню», І. Каманін, 1886; «Праця маловартісна, про Острозьку друкарню, як друкарню, тут нічого нема… Автор не дав собі раду з цією великою літературою», І. Огієнко, 1923).
Література
Каманин И. Арсен Селецкий. Острожская типография и ее издания. Почаев, 1885 / И. Каманин // Киевская старина. – 1886. – № 1. – С. 161–164.
Манько М. Церковні краєзнавці Волині кінця 19 – поч. 20 ст. – дослідники і популяризатори історії книги та друкарства / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Остроз. акад.», 2012. – Вип. 5. – С. 463–474.
Манько М. Церковні краєзнавці Волині кінця ХІХ – початку ХХ століття – дослідники, популяризатори і зберігачі спадщини Острозької Слов’яно-Греко-Латинської академії / М. Манько // Рівненська єпархія, 2008. – Рівне : Рівнен. єпархія УПЦ, 2009. – С. 91–98.

Нові надходження
Годованюк О. Прояви готики в мурованому монументальному будівництві Волині в кінці XIII – упродовж XVI століття
Годованюк О. Прояви готики в мурованому монументальному будівництві Волині в кінці XIII – упродовж XVI століття / О. Годованюк // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії : зб. наук. пр. – Київ : ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. – Вип. 9. – С. 203–210.
Анотація: Створення на Волині монументальних мурованих будівель, в архітектурі яких простежується вплив готики, припадає на період розквіту Галицько-Волинського князівства (друга половина XIII – початок XIV ст.) – на час, коли Волинь входила до складу Великого князівства Литовського та Польщі (XIV–XVI ст.). Упродовж цих віків були збудовані муровані оборонні споруди, костели та церкви.
Джерело: Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
Кучинко М. М. Міста і городища Луцької землі княжої доби у світлі археології
Кучинко М. М. Міста і городища Луцької землі княжої доби у світлі археології / М. М. Кучинко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність : зб. наук. пр. – Львів, 2011. – Вип. 20 : Actes testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича. – С. 414–421.
Анотація: Серед старожитностей Луцької землі Х–ХIV ст. особливої уваги заслуговують дві категорії поселень – міста і городища. Торкаючись першої категорії, зауважимо, що в княжому періоді тут функціонували три міста: Луцьк, Шеполь і Коршів. Про час спорудження луцьких укріплень і їх характер, про архітектурні та житлово-господарські будівлі стало відомо завдяки розкопкам. На основі результатів археологічних досліджень автора, який виявив під Стировою вежею рештки кам’яної стіни завтовшки 3–3,5 м, змурованої в романському стилі, а також рештки кам’яної стіни між В’їзною і Владичою вежами, на якій було зведено цегляні стіни Замку Любарта.
Джерело: Інституційний репозитарій Волинського національного університету імені Лесі Українки
Панишко С. Д. Дослідження на городищі «Вали»
Панишко С. Д. Дослідження на городищі «Вали» / С. Д. Панишко, О. Є. Златогорський, Т. В. Верба // Археологічні дослідження в Україні 2013. – Київ, 2014. – С. 104–105.
Анотація: У статті охарактеризовано дослідження експедиції ДП «Волинські старожитності» на городищі Вали у м. Володимирі-Волинському 2013 р., зокрема ексгумацію масових поховань жертв репресій середини ХХ ст.
Джерело: Інституційний репозитарій Волинського національного університету імені Лесі Українки